Пошук по сайту

Календарь

Май 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Апр    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

Облако меток

Ссылки

Пам’яті Веклича Володимира Пилиповича присвячується

Автор Elena, рубрики: Визначні особистості міського електротранспорту

Корпорація «Укрелектротранс» започатковує на сторінках web-сайту  рубрику, присвячену видатним людям міського електричного транспорту України.

Перша публікація присвячена до 75-річчя з дня народження видатного науковця і організатора, доктора технічних наук Веклича Володимира Пилиповича.

Володимир Пилипович Веклич

(1938 – 1993)

Володимир Пилипович народився  8 листопада 1938 року в селі Чернещина Зачепилівського району на Харківщині в селянській родині. Там же здобув середню освіту.

Свою трудову діяльність Володимир Пилипович розпочав 1960 року заступником начальника технічного відділу Київського трамвайно-тролейбусного управління (КТТУ) після закінчення з відзнакою факультету “Міський електричний транспорт” Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБ), (нині — Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова).

Світлий розум, допитливість і висока працездатність швидко рухали його службовими сходинками. Через два роки він стає головним інженером Служби рухомого складу, а ще через два – очолює колектив 2-го тролейбусного  депо.

У тролейбусному депо Веклич розкрив свої здібності не лише як організатора виробництва, а й новатора-винахідника. Під його керівництвом і безпосередній участі було вдосконалено систему технічного обслуговування тролейбусів (замість щоденного нічного огляду запроваджено денний), введено бригадний метод виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, впроваджено систему матеріально-технічного забезпечення робочих місць за принципом підтримання в матеріальній коморі такої кількості запасних частин та матеріалів, яка б забезпечувала нормальну роботу усіх цехів та відділень депо, в цехах депо введено елементи наукової організації праці і технічної естетики (у ті часи на це ще мало хто звертав увагу). Здійснення цих заходів у короткий термін вивело депо в число передових не тільки в місті, а й в Україні.

Наступним, ще більш вагомим, досягненням творчої думки Володимира Пилиповича стало наукове обґрунтування і практичне створення в 1966 році першого у світі тролейбусного потяга, керованого одним водієм. Перший тролейбусний потяг був сформований із тролейбусів МТБ-82.  Пізніше тролейбусні потяги формувались із тролейбусів 9Тр виробництва чеського заводу “Шкода”. Тролейбусні потяги  вирішили проблему пасажирських перевезень на найбільш пасажиронапружених маршрутах. З року в рік їх кількість в м. Києві зростала і в 1983-му досягла максимуму – 296, коли в потягах експлуатувалось понад 55 відсотків наявного парку машин. Завдяки їх застосуванню провізна спроможність тролейбусного транспорту  збільшилась в 1,6 раза, на 800 чоловік зменшилась потреба у водіях тролейбусів.

Київський досвід використання тролейбусних потягів був запозичений багатьма тролейбусними господарствами, зокрема, Донецька, Ленінграда, Мінська, Таллінна, Риги, Херсона, Миколаєва, Новосибірська та інших.

У 1970 році Володимир Пилипович захистив дисертацію і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.

У 1972 році його запросили на посаду заступника директора Науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту міського господарства Міністерства житлово-комунального господарства України, а упродовж 1973-87 рр. Володимир Пилипович  вже виконував обов’язки директора цього інституту. На новій посаді Веклич продовжив роботу спрямовану на вирішення актуальних проблем міського електротранспорту, зокрема було створено і впроваджено обладнання для діагностики технічного стану тролейбусів, розроблено прогресивні схеми технологічного планування виробничих приміщень тролейбусних депо тощо.

За результатами проведених Володимиром Пилиповичем досліджень та розробок ним було опубліковано 45 наукових праць, отримано 17 авторських свідоцтв на винаходи. Його наукова робота стала основою для захисту ним у 1990 році докторської дисертації. Він став першим  доктором технічних наук серед електротранспортників України.

З проголошенням Україною Незалежності Південним машинобудівним заводом та Державним конструкторським бюро “Південне” під науковим керівництвом Володимира Пилиповича була реалізована Державна програма створення українського тролейбуса. У 1992 році на Південному машинобудівному заводі було виготовлено дослідну партію зчленованого тролейбуса моделі ПМЗ-Т1.

Світлий розум Володимира Пилиповича підсилювався його високою працьовитістю, жагою до знань.

Ким би не був Володимир Пилипович – студентом, керівником підприємства чи наукової установи – він завжди стояв на державницьких позиціях і його плідна праця по праву відзначалась почесними відзнаками, урядовими нагородами, вченими званнями: він був володарем знаку ЦК ВЛКСМ за освоєння цілинних і перелогових земель, ордена “Знак Пошани”, знаку “Відмінник житлово-комунального господарства України”, Подяки від Олімпійського оргкомітету за підготовку і проведення ігор “Олімпіади-80”; дійсним членом Транспортної Академії України та Житлово-комунальної Академії Російської Федерації.

Невтомна і багатогранна праця Володимира Пилиповича  несподівано привела його на лікарняне ліжко.  10 серпня 1993 року хвороба віку обірвала молоде життя. Похований у Києві на Байковому цвинтарі. І ось уже минуло двадцять років, як електротранспорт України втратив перспективного вченого, сповненого великих творчих задумів. Але в пам’яті електротранспортників  він назавжди залишається яскравою особистістю.

Інформація підготовлена за матеріалами ветерана електротранспорту К.А. Брамського

 Пропонуємо до Вашої уваги спогади про В.П. Веклича одного з ветеранів міського електротранспорту, колишнього начальника Управління міського електротранспорту Мінжитлокомунгоспу України В.І. Крата:

Володимир Пилипович Векліч

/p

Залиште коментар:



+ четыре = 7