Пошук по сайту

Календарь

Октябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Сен    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  

Облако меток

Ссылки

Правила охорони праці на міському електротранспорті

 

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ

ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

  

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ,

ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

 

НОРМАТИВНО – ПРАВОВИЙ АКТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

 

НПАОП

 

 

 

 

ПРАВИЛА

ОХОРОНИ ПРАЦІ НА МІСЬКОМУ ЕЛЕКТРИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

 

Київ

2006

 

 

1  Розроблено: Харківською національною академією міського

господарства,

Відділом міського електричного транспорту

Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального гоподарства України

 2  Внесено:Управлінням організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктахпідвищеної небезпеки3  ЗАРЕЄСТРо-

    ВАНО:В Міністерстві  юстиції України4 ПОГОДЖЕНО:Міністерством палива та енергетики України,

Міністерством внутрішніх справ України,

Міністерством охорони здоров’я України,

Міністерством України з питань надзвичайних

ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,

Фондом соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України,

Національним науково-дослідним інститутом охорони праці,

Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України

 5  Введено:З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України  „Правила техніки безпеки на міському електротранспорті”, затверджені Міністерством житлово-комунального господарства РРФСР та Президією ЦК галузевої профспілки та введені на території України Міністерством житлово-комунального господарства України 16.08.78

(на рос. мові)6  ДАТА ВВЕДЕННЯ  В  ДІЮ:  

 

                                                      «Передрукування заборонено»

©  Держпромгірнагляд

 

 

 

ЗатвердженоНаказ Міністерства України з питаньнадзвичайних   ситуацій

та  у  справах захисту населення

від наслідків Чорнобильської катастрофи

 

21.08.2006   № 546

                                                         

 

                                                              ПPАВИЛА ОХОРОНИ  ПРАЦІ  НА  МІСЬКОМУ  ЕЛЕКТРИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

 

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1 Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі – підприємства), які виконують роботи, пов’язані з експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом рухомого складу, колій та колійного господарства, контактної мережі, проектуванням та реконструкцією об`єктів, споруд, обладнання міського електричного транспорту.

1.2 Правила встановлюють вимоги охорони праці  під час експлуатації, обслуговування та ремонту рухомого складу, колій та колійного господарства, контактної мережі, проектування та реконструкції об`єктів, споруд, обладнання міського електричного транспорту.

1.3 На кожному підприємстві повинні бути розроблені відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 № 9,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (ДНАОП 0.00-4.15-98), та нормативно-правових актів з пожежної безпеки (далі — НАПБ), інструкції з охорони праці та пожежної безпеки, що діють на підприємстві, з урахуванням вимог цих Правил.

1.4 Навчання  та перевірка знань з питань охорони праці працівників проводяться  відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511   (НПАОП 0.00-4.12-05), а з питань пожежної безпеки — згідно з Переліком посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядком їх організації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту   населення    від     наслідків   Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003  № 368 (НАПБ Б. 06.001-2003),  зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1147/8468, та Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003  № 368,  зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

1.5 Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової  діяльності)   медичні  огляди  працівників  проводяться  у  встановлені

терміни  відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 45,   зареєстрованого   в    Міністерстві   юстиції  України  21.06.94  за  № 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94).

1.6 Працівники забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог галузевих норм та в порядку згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96).

 

 

 

2  ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

 

2.1 У цих Правилах застосовуються терміни, що означають поняття, визначені відповідно до Закону України „Про охорону праці” та ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять, а також наведені нижче.

 

Депо Комплекс споруд і об’єктів, призначених для зберігання, ремонту та технічного обслуговування рухомого складу.

Допуск первиннийДопуск до роботи за нарядом або розпорядженням, що здійснюється вперше.

 

 

Допуск повторнийДопуск на робоче місце, де раніше вже проводилася робота за цим нарядом або розпорядженням.

Екіпіровка

Забезпечення рухомого складу знімним обладнанням, запасними частинами, інструментами, матеріалами та документами.

 Кабельна лінія

електропередаванняЛінія електропередавання, виконана одним чи кількома кабелями, прокладеними безпосередньо в землі, кабельних каналах, трубах, на кабельних конструкціях, а також у воді чи відкрито.

Мережа контактна

 

 

 

 

Підйомники

Сукупність струмопровідних, ізоляційних, підтримувальних та опорних елементів, що призначені для підведення електроенергії до струмоприймачів рухомого складу.

 

Самохідні та причіпні підйомники з переміщенням по рейках або дорогах і вулицях, що призначені для ремонту контактних мереж, пристроїв СЦБ та ліній зв’язку.

Повітряна лінія електропередавання

Лінія електропередавання, проводи якої підтримуються над землею за допомогою опор та ізоляторів.

Поїзд

 

Сформований та екіпірований склад трамвайних вагонів (тролейбусів) або одиничний трамвайний вагон (тролейбус), який обслуговується водієм або поїзною бригадою.

Робота під напругоюРобота, що передбачає можливість дотику до струмопровідних частин, що перебувають під робочою напругою, або робота на відстанях до струмопровідних частин, менших від допустимих.

Розподільча установка (електрична)Електроустановка, призначена для приймання та розподілу електричної енергії однієї напруги апаратами, пристроями керування та захисту.

До пристроїв керування належать апарати разом із з’єднувальними елементами, які забезпечують контроль, вимірювання, сигналізацію та виконання команд.

Розпорядження

Рухомий склад

Завдання на виконання роботи, що реєструється в журналі, визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки (якщо вони вимагаються) і осіб, яким доручено її виконання.

 

Один або більше трамвайних вагонів чи тролейбусів.

 

 

 

 

3 ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

 

АВР

ЗІЗ

КЛ

ПЛАвтоматичне включення резерву

Засоби індивідуального захисту

Кабельна лінія електропередавання

Повітряна лінія електропередаванняПЛЗПовітряна лінія зв`язкуЗРУ

ВРУЗакрите розподільче устаткування

Відкрите розподільче устаткуванняКРМКолієрихтувальна машинаПЕСПересувна електростанціяСЦБСигналізація, централізація, блокуванняШПМШпалопідбивна машина

 

 

 

4 ВИМОГИ  ДО ТЕРИТОРІЙ  І  ВИРОБНИЧИХ СПОРУД  МІСЬКОГО

ЕЛЕКТРИЧНОГО ТРАНСПОРТУ, ТРАМВАЙНИХ ВАГОНІВ

ТА ТРОЛЕЙБУСІВ

 

 

 

4.1 Вимоги до територій трамвайних і тролейбусних депо

 

4.1.1 Територія трамвайних та тролейбусних депо (далі – депо) повинна бути достатньою для розміщення колій, проїздів, виробничих та побутових споруд, огородженою і впорядкованою та відповідати вимогам державних будівельних норм  Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень (ДБН 360-92**) та будівельних норм і правил  „Трамвайные и троллейбусные линии”  (СНиП 2.05.09-90).

4.1.2 Територія депо повинна триматися в чистоті і порядку, а в темний час доби повинна бути освітленою з урахуванням вимог будівельних норм і правил  „Естественное и искусственное освещение” (СНиП ІІ-4-79).

Залежно від інтенсивності руху освітленість повинна бути в межах від 0,5 до 2 лк.

4.1.3 Територія депо повинна мати спланований рівний профіль за головним напрямом переміщення рухомого складу й ухили у поздовжньому напрямку осі трамвайних колій не більше 2,5 ‰; для тролейбусів – у поздовжньому напрямку осі не більше 5 ‰, а в поперечному – від 5 ‰ до 15 ‰.

4.1.4 У разі розміщення трамвайних вагонів та тролейбусів на території депо необхідно передбачати пожежні проїзди шириною не менш ніж 3,5 м згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009  (НАПБ А.01.001-2004).

Відстань між двома пожежними проїздами повинна бути: для трамвайних вагонів у поперечному напрямку через 25 м, у поздовжньому напрямку — через 125 м для трамвайних вагонів і через 100 м – для тролейбусів.

4.1.5 У трамвайних депо необхідно дотримуватися всіх габаритів, які стосуються улаштування трамвайних колій, передбачених Правилами експлуатації трамвая та тролейбуса, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.12.96 № 103, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.03.97 за № 66/1870  (далі — ПЕТТ), та СНиП 2.05.09-90.

До переобладнання і реконструкції дозволяється експлуатація діючих депо, побудованих за проектною документацією попередніх років.

4.1.6 Територія депо повинна бути обладнана водовідводами і водостоками.

Люки водостоків та інших підземних споруд повинні бути закритими.

Виступи покрівлі люків не повинні перевищувати 0,03 м над рівнем головки незношеної рейки або дорожнього покриття.

4.1.7 На території депо повинні бути обладнані місця для зберігання деталей та агрегатів.

4.1.8 На території депо повинні бути проїзди для руху транспортних засобів та пішохідні  доріжки з твердим покриттям.

Літом їх необхідно очищати від бруду, а зимою – від снігу та льоду.

Головка рейок трамвайних колій у місцях руху пішоходів та транспортних засобів повинна бути врівні з дорожнім покриттям.

4.1.9 Під час виконання на території депо земляних робіт місце їх проведення необхідно огороджувати огорожею висотою не менше ніж 1,1 м відповідно до вимог будівельних норм і правил „Техника безопасности в строительстве” (СНиП ІІІ-4-80)  та згідно з державним стандартом „Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ” (ГОСТ 23407-78).

Якщо виконання земляних робіт пов`язане з риттям траншей або котлованів, слід передбачати влаштування перехідних містків з поручнями.

4.1.10 Для стоянки особистого транспорту слід передбачати місце на окремих майданчиках поза межами території депо.

Не дозволяється рух особистого транспорту по території депо.

 

 

4.2 Вимоги до виробничих та допоміжних будівель і споруд міського електричного транспорту

 

4.2.1 Виробничі та допоміжні будівлі і споруди повинні відповідати чинним будівельним, санітарним та протипожежним нормам і правилам, цим Правилам і забезпечувати безпечне виконання усіх технологічних операцій.

Виробничі та допоміжні будівлі і споруди повинні бути обладнані автоматичними установками пожежгасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 № 161,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за № 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).

4.2.2  Виробничі будівлі і споруди повинні бути обладнані водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, природним та штучним освітленням з урахуванням вимог будівельних норм і правил „Внутренний водопровод и канализация” (СНиП 2.04.01-85), „Отопление, вентиляция, кондиционирование” (СНиП 2.04.05-91), „Административные и бытовые здания” (СНиП 2.09.04-87)  та згідно з державним стандартом «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования. Изменения: 1988” ( ГОСТ 12.4.021-75).

Виробничі будівлі та споруди повинні своєчасно ремонтуватися та обстежуватися відповідно до вимог Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд.

Параметри мікроклімату на робочих місцях у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99).

4.2.3 Неопалювані виробничі та складські будівлі повинні облаштовуватися зовнішніми водостоками, приміщеннями для обігрівання працівників, які працюють на постійних робочих місцях у таких приміщеннях. У разі потреби необхідно влаштовувати пересувні пункти обігріву.

4.2.4  Шум, вібрація та ультразвук на території депо, у виробничих приміщеннях і спорудах не повинні перевищувати допустимі рівні, передбачені вимогами державних стандартів „ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.1.003-76. Изменения: 1989” (ГОСТ 12.1.003-83), „ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1.012-78, ГОСТ 12.1.034-81, ГОСТ 12.1.042-84, ГОСТ 12.1.043-84. Изменения: 1988” (ГОСТ 12.1.012-90), „ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.1.001-83” (ГОСТ 12.1.001-89), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку (ДСН 3.3.6.037-99),  Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації  (ДСН 3.3.6.039-99).

Для зниження рівня виробничого шуму необхідно застосовувати звукопоглинальне та звукоізолювальне покриття, захисні кожухи тощо на агрегатах. В окремих випадках для зниження рівня шуму слід передбачати спеціальні приміщення (кабіни) та забезпечувати обслуговувальний персонал засобами захисту органів слуху відповідно до вимог державного стандарту „ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний (СТ СЭВ 5803-86). Взамен ГОСТ 12.4.051-78”. (ГОСТ 12.4.051-78).

4.2.5  Котельні, компресорні, електротехнічні та силові установки необхідно влаштовувати з урахуванням вимог будівельних норм і правил  „Котельные установки” (СНиП ІІ-35-76),  Правил будови і  безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа водогрійних котлів і  водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115°С,   затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 № 125,  зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (із  змінами) (ДНАОП 0.00-1.26-96), Правил будови і  безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 № 51 (із  змінами) (ДНАОП 0.00-1.08-94),  „Правил строительства и безопасной эксплуатации стационарных  компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов”, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (ДНАОП 0.00-1.13-71), Правил устройства электроустановок”, затверджених Міністерством енергетики СРСР 04.07.84 (далі – ПУЕ), державного стандарту „ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.016-76. Изменения: 1987” ( ГОСТ 12.2.016-81), Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104 (із змінами) (ДНАОП  0.00-1.07-94).

4.2.6 Утримання, розміщення та експлуатація вантажного та транспортного устаткування повинні відповідати вимогам Правил будови і  безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 № 409  (ДНАОП  0.00-1.03-02), Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003  № 232,  зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за № 1262/8583 (НПАОП  0.00-1-36-03),  Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 № 208 (із  змінами) (ДНАОП  0.00-1.02-99), „Правил строительства, содержания и осмотра наклонённых рельсо-канатных подъёмников (фуникулёров)”, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР  07.12.54 (ДНАОП  0.00-1.05-54).

4.2.7  Для всіх будівель та виробничих приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до „Определения категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ СРСР 27.02.86 (заміна № 1 від 11.05.87) (НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони — Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 (ДНАОП  0.00-1.32-01).

4.2.8  Приміщення, де здійснюється відведення і випуск небезпечних для персоналу стоків з можливим утворенням газу, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.98 № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за № 318/2758 (ДНАОП 0.00-1.20-98), „Типовой инструкции по организации безопасного  ведения газоопасных работ”, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР   20.02.85 (ДНАОП 0.00-5.11-85), і мають бути відокремлені від приміщень, де можливе перебування працівників, дверима, що герметично зачиняються. Для персоналу, який за умовами виробництва має перебувати в приміщенні з небезпечними умовами праці, слід передбачати додаткові заходи захисту.

4.2.9  На всі будівлі і споруди, а також на виробничі приміщення для технічного обслуговування і ремонту рухомого складу повинна бути в наявності необхідна документація (паспорти, акти, технічні журнали, проекти тощо).

4.2.10  Небезпечні ділянки на території та зони у виробничих приміщеннях, перебування на яких під час виконання робіт пов`язано з небезпекою для працівників, повинні позначатися відповідно до вимог державного стандарту „ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. Взамен ГОСТ 15548-70. Изменения: 1980; 1986” (ГОСТ 12.4.026-76).

4.2.11  В`їзди у виробничі приміщення не повинні мати порогів і виступів, а в`їзний ухил повинен бути не більше 5 ‰.

4.2.12  Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути рівна з твердим покриттям, не проникна для ґрунтових вод, без виступів і вибоїн, а також мати гладку та неслизьку поверхню, зручну для очищення.

У приміщеннях фарбувальних, фарбоприготувальних і акумуляторних дільниць,  ремонту ацетиленових генераторів підлога повинна бути виконана з матеріалів, які не утворюють іскри під час удару по них або падіння інструментів.

4.2.13  Зона миття повинна бути обладнана пристроєм приймання відпрацьованої води та відстійником бруду.

4.2.14  Довжина оглядових канав і приямків установлюється відповідно до вимог технологій проведення технічного обслуговування і ремонту. Канави незалежно від їхньої довжини та призначення повинні мати не менш ніж 2 виходи. Виходи з канав не повинні перекриватися габаритами рухомого складу, який перебуває над канавою.

Глибина оглядової канави повинна забезпечувати доступ працівників до деталей, вузлів і агрегатів, розташованих у нижній частині транспортних засобів, забезпечувати технологічні операції з використанням обладнання для підняття кузова і виконання робіт для заміни підкузовного обладнання.

4.2.15  Оглядові канави для тролейбусів повинні мати спрямовувальні реборди на всю їхню довжину, колесовідбійник (розсікач) на в’їзді.

Підлога оглядової канави повинна забезпечуватися системою дренажу і триматися у чистоті. Канави і приямки діагностичного та оглядового відділень повинні бути обладнані каналізацією для відведення води.

4.2.16  Стінки оглядових канав повинні бути облицьовані керамічною плиткою світлого кольору. Світильники розташовуються у нішах і мають бути захищені від механічних пошкоджень.

4.2.17 Оглядові канави повинні мати:

— стаціонарне освітлення напругою до 42 В;

— розетку напругою до 24 В для підключення переносного освітлення;

— постійні східці для входу і виходу;

— перехідні містки шириною не менше 0,8 м.

4.2.18  У виробничих приміщеннях для огляду обладнання, розміщеного на даху рухомого складу, необхідно передбачати спеціальні вишки з перилами висотою не нижче ніж 1 м із суцільним зашиттям знизу на 0,15 м. Місця для виходу з вишки на дах рухомого складу повинні бути обладнані дверцятами або відкидними перилами.

Зазор між перилами вишки та зовнішнім контуром даху рухомого складу повинен бути не більше 0,2 м.

4.2.19  Ворота у будівлях, де проводиться технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, повинні мати механічний привід і повинні бути обладнані фіксатором, який утримує полотно воріт у щільно зачиненому або повністю відчиненому положенні. Проріз воріт повинен бути обладнаний повітряно-тепловою або повітряною завісами.

4.2.20  Ворота будівлях для в`їзду та виїзду рухомого складу повинні мати виріз у верхній частині для пропуску контактного проводу та забезпечуватися ізоляцією для захисту металевого каркаса воріт від доторкання до контактного проводу. Відстань від ізоляції каркаса воріт до контактного проводу повинна бути не менш ніж 0,2 м.

Двері у воротах повинні мати ширину не менше ніж 0,8 м та висоту не менше ніж 2 м і відчинятися у напрямку виходу із будівлі.

 

4.3  Вимоги до трамвайних вагонів та тролейбусів

 

4.3.1 Технічний стан, обладнання та укомплектованість рухомого складу, що перебуває в експлуатації, повинні відповідати вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами) (далі — Правила дорожнього руху), ПЕТТ, інструкціям підприємств-виробників, а також цим Правилам.

4.3.2 Усі пасажирські, вантажні і спеціальні моторні трамвайні вагони та тролейбуси повинні мати не менше двох видів гальм, що діють незалежно один від одного, які забезпечують  гальмування і повну зупинку трамвайного вагона (поїзда) або тролейбуса відповідно до вимог ПЕТТ, галузевого стандарту Системи гальмівні трамвайних вагонів та тролейбусів, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 21.06.2004 № 116  (ГСТУ 204.04.05.002 — 2004), та технічних характеристик за документацією підприємств — виробників.

4.3.3 Гальмівні системи рухомого складу повинні перевірятися під час кожного виїзду на лінію. Порядок перевірки гальмівних систем проводиться відповідно до вимог ПЕТТ, ГСТУ 204.04.05.002 — 2004.

4.3.4 Трамвайний вагон (поїзд) чи тролейбус може бути випущений з депо лише у разі наявності та належного оформлення технічного журналу трамвайного вагона (поїзда) чи тролейбуса, підпису особи, відповідальної за їх готовність до експлуатації на лінії, а також за наявності дорожнього листа, підписаного особою, відповідальною за випуск.

Трамвайні вагони (поїзда) та тролейбуси, які випускаються на лінію, повинні бути екіпіровані відповідно до вимог ПЕТТ.

4.3.5 Трамвайні вагони (поїзди) та тролейбуси повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння відповідно до Переліку транспортних засобів і норм їх оснащення вогнегасниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 року  № 1128.

 

5 ВИМОГИ  БЕЗПЕКИ  ПІД  ЧАС  ПЕРЕМІЩЕННЯ  РУХОМОГО СКЛАДУ  ПО ТЕРИТОРІЇ  ДЕПО

 

5.1 У трамвайних та тролейбусних депо повинен бути затверджений роботодавцем схематичний план розміщення рухомого складу на теpитоpiї депо із зазначенням пожежних пpоїздiв, пpоїздiв для службового автотpанспоpту та пpоходiв для працівників. Схематичний план має бути pозташований на теpитоpiї депо на помiтному мiсцi.

5.2 Водії рухомого складу повинні виїжджати та ставити рухомий склад на території депо згідно із схематичним планом розміщення рухомого складу на визначене диспетчером депо місце.

5.3 Для відстою рухомий склад необхідно загальмувати стоянковим гальмом, вимкнути всi електpичнi ланцюги, пеpевести pевеpсоp у положення «Стоп!», зняти pукоятку реверсора (за наявності), відокремити струмоприймачі від контактного проводу та надiйно їх закpiпити, зачинити вiкна, зачинити двеpi кабiни та салону. У разі наявностi повздовжнього ухилу пiдставити пpотивiдкатний (гальмовий) башмак.

5.4 Переміщення рухомого складу по теpитоpiї депо, а також у межах розміщення рухомого складу за територією депо здійснюється за iнстpукцiєю з маневpової pоботи.

Рух інших транспортних засобів на території депо регулюється дорожніми знаками і сигналами.

5.5 Виконання маневрових робіт на території депо дозволяється тільки маневровим водіям (перегонщикам) рухомого складу.

5.6 Швидкiсть pуху рухомого складу по теpитоpiї депо не повинна пеpевищувати 5 км/год, а в пpимiщеннях та на pемонтних (оглядових) канавах – 3 км/год.

5.7 Переміщення рухомого складу по території депо у темну пору доби, туман тощо здійснюється при включених фаpах ближнього освiтлення.

5.8 Перед пpоїздом воpiт, мийних машин та негабаpитних мiсць вiкна та двеpi pухомого складу зачиняються.

5.9 Негабаpитнi мiсця (пpоріз воpiт, колони, елементи будiвельних конструкцій тощо) повиннi мати сигнальне пофаpбування у виглядi смуг жовтого та чорного кольоpу, нахилених пiд кутом 45-60о. Спiввiдношення шиpин смуг повинно бути 1:1.

5.10 Зчеплення рухомого складу під час маневpових pобіт по території депо виконується вiдповiдно до вимог інстpукцiї із зчеплення та буксирування, розробленої на підприємстві з урахуванням місцевих умов.

Зчеплення рухомого складу дозволяється тільки із застосуванням пристроїв зчеплеp/trння встановленого зразка.

5.11 Вiдстань мiж пристроями зчеплення трамвайних вагонів, що стоять один за одним, та між тpолейбусами на теpитоpiї депо повинна бути не менше ніж 1 м.

5.12 Пеpеміщення та установка неспpавного рухомого складу на оглядову канаву дозволяється тiльки на жорсткому буксирі спpавним рухомим складом або спецiальним транспортним засобом технiчної допомоги.

5.13 Виїзд рухомого складу з депо здійснюється відповідно до вимог ПЕТТ.

 

6  ВИМОГИ  БЕЗПЕКИ  ПІД  ЧАС ТЕХНІЧНОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТУ ТРАМВАЙНИХ ВАГОНІВ

ТА ТРОЛЕЙБУСІВ

 

6.1 Вимоги безпеки під час технічного обслуговування, прибирання

та миття трамвайних вагонів та тролейбусів

6.1.1  Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу необхідно виконувати відповідно до вимог ПЕТТ, цих Правил та технологічних карт на ділянках і робочих місцях.

6.1.2 Технічне обслуговування, прибирання та екіпірування рухомого складу повинне виконуватися в депо за умови, коли рухомий склад перебуває у нерухомому стані.

Струмоприймач рухомого складу повинен бути відтягнутий від контактного проводу та надійно закріплений.

6.1.3 У всіх випадках, коли на рухомому складі проводяться роботи, необхідно вивішувати плакат “Струмоприймачі не ставити! Працюють люди”.

6.1.4  Працівники, які виконують роботи в оглядових канавах, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту, у тому числі захисними касками.

6.1.5 Усі підіймальні механізми, які застосовуються для підіймання рухомого складу, повинні бути справними та відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02, Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 252 (ДНАОП 1.1.10-1.04-01), Інструкції з охорони праці  під час виконання робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254,  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України   20.07.2001 за № 616/5807 (ДНАОП  0.00-5.24-01).

Вантажопідйомність підіймальних механізмів повинна відповідати вазі рухомого складу, що підіймається.

6.1.6 Підіймання рухомого складу повинне здійснюватися під керівництвом відповідальної особи,  яка володіє технологією підіймання, знає конструкцію підіймальних механізмів і допоміжних пристроїв.

6.1.7 Перед підійманням рухомого складу необхідно вжити заходів щодо запобігання пересуванню візків.

6.1.8 Перед підійманням  кузова трамвайного вагона його необхідно повністю /strong/pвід’єднати від візків.

6.1.9  Під час встановлення кузова рухомого складу на опори або спеціальні підставки необхідно наглядати за тим, щоб останні були правильно виставлені на підлозі і кузов спирався на всю площину опор або спеціальних підставок.

6.1.10 Не дозволяється під час підняття кузова проводити ремонтні роботи на кузові чи під ним, за винятком робіт, що забезпечують установлення рухомого складу на опори чи спеціальні підставки.

6.1.11 Після підняття домкратами кузова рухомого складу останній повинен бути встановлений  на опори або спеціальні підставки.

Не дозволяється проводити будь-які роботи на кузові рухомого складу або під ним до того часу, як  його повністю встановлять на опори домкратів або спеціальні підставки.

6.1.12  У разі застосування електричного домкрата керівник робіт повинен перебувати біля пульта керування і стежити за рівномірним підняттям рухомого складу.

6.1.13 Драбини, що застосовуються під час прибирання та екіпіровки рухомого складу, повиннi відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП 0.00-5.24-01.

6.1.14  Під час роботи в салоні рухомого складу входити до кабіни водія і вмикати освітлення дозволяється прибиральникові з дозволу відповідальної особи.

6.1.15 Під час миття кузовів рухомого складу із застосуванням хімічних речовин працівники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту (брезентовими комбінезонами, халатами або шкіряними фартухами, шкіряними або гумовими рукавицями, взуттям, окулярами тощо) відповідно до вимог „Типовых отраслевых норм бесплатной выдачи  спецодежды, спецобуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим сквозных  профессий и должностей всех отраслей народного хазяйства и отдельных производств”,    затверджених    постановою    Держкомпраці  СРСР  від  12.02.81

№ 47/П-2 (із змінами) (ДНАОП  0.05-3.03-81).

6.1.16 Не дозволяється стороннім особам перебувати біля мийної машини, що працює.

6.1.17 Не дозволяється витирати розбите та потріскане скло вікон і дверей рухомого складу.

6.1.18  Не дозволяється прибирати неосвітлені салони рухомого складу, а також рухомий склад, що стоїть біля воріт.

6.2 Вимоги  безпеки  під  час  ремонту  обладнання  трамвайних  вагонів

та  тролейбусів

 

 6.2.1 Перелік робіт, які дозволяється виконувати на рухомому складі з установленими на контактну мережу струмоприймачами, затверджується работодавцем.

Усi роботи з ремонту та огляду електричного обладнання рухомого складу повиннi проводитися за нарядом-допуском, у якому слід передбачити такі заходи:

— на рухомому складі повинні бути опущені та зафіксовані всі струмоприймачі;

— конденсатори фільтрів та комутаційні конденсатори повинні бути розряджені згідно з  вимогами підприємства-виготівника;

— у всiх випадках повинен бути вивiшений плакат «Струмоприймачi не ставити! Працюють  люди».

6.2.2  Перед початком роботи необхідно впевнитись в тому, що електричне обладнання, яке ремонтується, вимкнуте, а струмоприймач опущений вiд контактної мережi.

6.2.3  Ремонт струмоприймачiв рухомого складу повинен проводитися тiльки в разі знеструмленої контактної мережi.

6.2.4 Перевiрку електропроводки та апаратури на розрив ланцюгів живлення чи заземлення необхідно проводити електричною лампою (дзвiнком) напругою 12  — 42 В або відповідним електричним приладом.

Не дозволяється під час перевiрки iзоляцiї електрообладнання мегометром торкатися руками частин обладнання, що перевiряється.

6.2.5 Не дозволяється вмикати контролер безпосереднього управлiння, якщо тяговими двигунами зняті дугогасильні камери, а також при вiдкритому кожуху контролера.

6.2.6 Зачищати колектор двигуна необхiдно спецiальним пристроєм з подовженою діелектричною ручкою, який повинен розмiщуватись на колекторi в напрямку обертання якоря.

6.2.7 Пiсля закiнчення ремонту або огляду електричного обладнання його захиснi кожухи, а також люки підлоги та на кузові необхідно встановити на мiсце (закрити).

6.2.8  Заміна високовольтних плавких запобіжників повинна проводитися тiльки після знеструмлення рухомого складу та вiд’єднання від контактних проводів струмоприймачів із застосуванням діелектричних рукавичок.

6.2.9 З`єднання електричних ланцюгів трамвайних вагонів повинно проводитись тiльки за допомогою мiжвагонної штепсельної вилки при опущених та закрiплених струмоприймачах.

6.2.10 Перевірка електричної мiцностi iзоляцiї електричних машин на випробувальній установці  повинна проводитися тільки за сiтчастою огорожею. Вхiднi дверi огорожі  повиннi бути зблокованi з первинним  ланцюгом трансформатора таким чином, щоб подача високої напруги була можлива тiльки із зачиненими дверима.

Електроди слiд приєднувати в дiелектричних рукавичках, стоячи на дiелектричному килимку.

6.2.11 Випробувальна установка повинна забезпечуватися електричною світловою сигналізацією. Коли первинний  ланцюг  випробовуваного трансформатора розiмкнутий,  повинна горiти зелена лампа, а під час випробування – червона.

Вхiд за огорожу установки дозволяється тiльки тоді, коли горить зелена лампа.

Металевi частини огорожi, а також один з високовольтних електродiв повинні бути заземлені.

Не дозволяється перебувати стороннiм особам біля випробувальної установки.

6.2.12  Місця стендових випробувань високовольтного електричного та електронного обладнання повинні бути огороджені.

6.2.13  Під час огляду та перевiрки електрообладнання пiд напругою до 1000 В працівник повинен застосовувати ЗІЗ (дiелектричнi килимки, діелектричні рукавички та галошi).

6.2.14  Не дозволяється під час роботи на даху рухомого складу класти біля закруглених країв покрівлі інструменти або деталі.

6.2.15  Не дозволяється підніматися на дах рухомого складу з будь-яким вантажем.

6.2.16  Піднімати на дах рухомого складу та опускати з нього будь-які важкі предмети масою більше 20 кг необхідно тільки за допомогою вантажопідіймальних механізмів та пристроїв.

6.2.17  Переміщення рухомого складу, установлення його на ремонтні місця з несправною гальмівною системою та рульовим управлінням повинні виконуватися тільки за допомогою жорсткого буксира і опущених струмоприймачів рухомого складу.

6.2.18  Переміщення рухомого складу по території депо та в цехах, а також обкатка його після ремонту повинні виконуватись тільки особами, призначеними роботодавцем.

6.2.19 Системи гальмування (трубопроводи, герметичність резервуарів, циліндрів гальмування, пружин тощо) необхідно перевіряти із застосуванням спеціальних пристроїв.

6.2.20 Перед випробуванням стиснутим повітрям гальмівних систем або інших пневмоприладів необхідно попереджати працівників будь-якою сигналізацією або спеціальною командою “Бережись! Подаю повітря”.

6.2.21 Не дозволяється роз’єднувати трубопровід або інші прилади, що перебувають під тиском повітря.

Спочатку необхідно випустити з них стиснуте повітря за допомогою  крана або вентиля.

6.2.22  Демонтаж гальмівних циліндрів необхідно виконувати за допомогою спеціальних пристроїв, які запобігають зняттю пружини з циліндра.

6.2.23  Не дозволяється перебувати в оглядовій канаві під кузовом рухомого складу без захисної каски.

6.2.24  Ремонт механічного обладнання рухомого складу повинен проводитися на спеціальних стендах з дотриманням вимог інструкцій, технологічних карт та інструкцій з охорони праці.

6.2.25 Під час технічного обслуговування і ремонту трамвайних вагонiв з колiсними парами, колеса яких мають пружні елементи,  необхiдно перевiряти наявнiсть та справнiсть шунтiв на бандажах та дисках колес.

6.2.26 Працівники на роботах з вирівнювання обшивки кузова, зрубування заклепок, гвинтів повинні забезпечуватися  ЗІЗ (окуляри, рукавички тощо).

6.2.27 У просочувально-сушильному вiддiленнi електричного цеху вся електропроводка повинна бути у вибухобезпечному виконаннi.

Не дозволяється користуватися вогнем у просочувально-сушильному вiддiленнi.

Приміщення повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

6.2.28  Під час ремонту рухомого складу необхідно застосовувати переносні електричні лампи з живленням не більше 42 В.

 

 

6.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт  із застосуванням

верстатного обладнання

 

6.3.1 Організація та обладнання робочих місць на металообробних верстатах мають відповідати вимогам державного стандарту „ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.009-75. Изменения: 1981; 1984; 1985; 1988; 1992” (ГОСТ 12.2.009-80), „Правил техники безопасности и производственной санитарии при холодной обработке  металлов”, затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР  05.07.83 (НАОП 1.4.10-1.02-83), НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.3.2 Вимоги безпеки до процесів обробки різанням повинні бути викладені в експлуатаційній документації і виконуватися протягом усього технологічного процесу згідно з державним стандартом  „ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 1728-89). Изменения: 1980; 1991”  (ГОСТ 12.3.002-75).

6.3.3 На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев`яні трапи на всю довжину робочої зони шириною не менш ніж 0,6 м від частин верстата, що виступають.

6.3.4 Вироби, що обробляються на верстатах, повинні міцно і надійно закріплятися.

6.3.5 Чистити, змащувати, налагоджувати і регулювати верстати, відкривати та знімати різальний інструмент, закріплювати і знімати вироби, які обробляються, дозволяється тільки після повної зупинки верстата.

6.3.6 Для зняття та установлення виробів масою більше 20 кг необхідно застосовувати підіймальнотранспортні механізми, обладнані спеціальними пристроями (захватами).

6.3.7 Верстати, під час роботи на яких виділяються шкідливі речовини, повинні працювати з увімкненою місцевою вентиляцією для видалення їх із робочої зони.

6.3.8 Виконання робіт на деревообробних верстатах має бути організовано відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, державного стандарту „ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Общие требования безопасности к конструкции. Взамен ГОСТ 12.2.026.0-77, ГОСТ 12.2.026.1-80, ГОСТ 12.2.026.21-85” (ГОСТ 12.2.026.0-93), Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005 № 20,  зареєстрованих у  Міністерстві  юстиції  України 16.03.2005 за

№ 306/10586 (НПАОП 20.0-1.02-05), ДНАОП 1.1.10-1.04-01, НАПБ А. 01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.3.9 Організація та обладнання ковальсько-ресорних робіт мають відповідати вимогам „Правил охраны  труда в кузнечно-прессовом производстве”, затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 19.06.85 (НАОП 1.4.10-1.07-85), експлуатаційної документації та цих Правил.

 

 

6.4 Вимоги безпеки під час виконання зварювальних і вогневих робіт

6.4.1 Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання зварювальних і вогневих робіт, наплавлення і різання мають відповідати вимогам державних стандартів „ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.3.003-75. Изменения: 1989” (ГОСТ 12.3.003-86),  „Кисневе різання. Вимоги безпеки” (із зміною)  (ДСТУ 2448-94), „Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки” (із зміною)  (ДСТУ 2456-94), „ССБТ. Оборудование и аппаратура для газопламенной обработки металлов и термического напыления покрытий. Требования безопасности. Изменения: 1981; 1986; 1991” (ГОСТ 12.2.008-75), „ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (СТ СЭВ 4564-84)” (ГОСТ 12.4.013-85Е), а також „Правил  техники безопасности и производственной санитарии  при электросварочных работах”,  затверджених  Міністерством хімічного машинобудування СРСР  22.05.86 (НАОП 1.4.10-1.04-86), Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні, затверджених  ЦК профспілки робітників суднобудування України від 1973 року (НАОП 1.4.74-1.11-73), Інструкції з безпечного виконання зварювальних робіт в електромонтажному виробництві, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України   від    05.06.2001  № 254, зареєстрованої  в  Міністерстві юстиції України 20.07.2001  за № 615/5806 (ДНАОП 0.00-5.23-01), НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.4.2 До вогневих робіт відносять виробничі операції, пов’язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням і нагріванням до температури, здатної спричинити загоряння матеріалів і конструкцій (електро- і газозварювання, бензозварювання, роботи із застосуванням паяльних ламп, розігрівання бітуму, смол тощо).

6.4.3 Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних об’єктах допускається у випадках, якщо ці роботи неможливо проводити в спеціально відведених для цієї мети постійних місцях.

Роботодавець чи керівник структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях,  зобов’язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.12-01.

6.4.4 Вогневі роботи необхідно виконувати в світлий час доби.

6.4.5 Зварники перед виконанням зварювальних робіт мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими  ЗІЗ з урахуванням характеру та умов роботи, які виконуються.

6.4.6 Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно:

— зберігати легкозаймисті та вогненебезпечні матеріали на відстані не менше 10 м від місця зварювання;

— використовувати захисний щиток з фільтром;

— заземлювати зварювальні апарати, зварювальні плити, столи та ізольовані деталі, які зварюються;

— вимикати електрозварювальну установу після закінчення роботи або під час тимчасового відлучення.

6.4.7 З’єднання і від’єднання від мережі електрозварювальних агрегатів, а також нагляд за їх станом у процесі експлуатації необхідно виконувати особі з групою електробезпеки не нижче ІІІ відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533  (ДНАОП    0.00-1.21-98).

6.4.8 Приміщення зварювальних дільниць мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

6.4.9 Перед початком газового зварювання (різання) необхідно перевірити:

— міцність і щільність приєднання газових шлангів до пальника (різака) і редукторів;

— справність пальника (різака), редуктора і шлангів;

— наявність достатнього підсмоктування до інжекторної апаратури;

— правильність підведення кисню і горючого газу до пальника;

— наявність прокладки для редуктора.

6.4.10 Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт необхідно користуватися шлангами, довжина яких не перевищує 30 м, під час виконання монтажних робіт – 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках за письмовим дозволом особи, яка затвердила наряд-допуск на виконання робіт).

6.4.11 Транспортування, зберігання та експлуатацію газових балонів необхідно здійснювати відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.

6.4.12 Не дозволяється проводити ремонт пальників, різаків, вентилів балонів та іншої апаратури на робочому місці газозварників.

Несправна апаратура повинна ремонтуватися у спеціалізованій майстерні.

 

 

6.5 Вимоги безпеки під час заливання легкоплавкими металами

та масами

6.5.1 Заливання металами та масами (оловом, свинцем тощо) слід проводити відповідно до експлуатаційної документації та цих Правил.

6.5.2 Під час заливання металу або маси працівники повинні одягати захисні окуляри та рукавички і бути обережними.

6.5.3 Плавлення металу та мас повинно проводитися у витяжних шафах.

6.5.4 У приміщеннях для заливання металами та масами необхідно передбачити відокремлену витяжну вентиляцію для видалення шкідливих речовин, що утворюються.

 

6.6 Вимоги безпеки під час нанесення покриттів

6.6.1 Організація та обладнання робочих місць для виконання робіт з нанесення металевих покриттів повинна відповідати вимогам державного стандарту „ССБТ. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности” (ГОСТ 12.3.008-75), експлуатаційної документації та цих Правил.

6.6.2 Біля  кожної  ванни повинна бути дерев’яна решітка шириною не менше 0,6 м.

6.6.3 Приміщення повинні бути обладнані загальною припливною вентиляцією, а кожна ванна та полірувальний круг (верстат) обладнуються місцевою витяжною вентиляцією.

6.6.4 Електропроводка, освітлювальна арматура та електродвигуни повинні бути у вибухобезпечному виконанні відповідно до вимог ПУЕ.

6.6.5 Розчинення отруйних речовин необхідно проводити у витяжній шафі.

6.6.6 Перед установкою на верстаті полірувальні круги перевіряються на наявність марки підприємства-виготівника та відмітки про випробування. Випробовування проводяться на розрив відповідно до нормативної документації.

6.6.7 Кожний полірувальний круг повинен мати огорожу. Не дозволяється застосування чавунних огорож.

 

 

6.7 Вимоги безпеки під час фарбування

6.7.1 Організація та обладнання робочих місць для виконання фарбувальних робіт повинні відповідати вимогам державного стандарту „ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82). Изменения: 1983; 1984; 1990” (ГОСТ 12.3.005-75),  а також „Правил и норм техники безопасности, пожарной безопасности производственной санитарии для окрасочных цехов”, затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР  05.08.74 (НАОП 1.4.10-1.13-74),  НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.7.2 Фарбувальні роботи  повинні проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

6.7.3 Фарбувальні та сушильні цехи (відділення) повинні бути обладнанні автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005.

6.7.4 Конструкції огорожі приміщення фарбувального цеху, відділення для заготівлі фарб та приготування лакофарбових матеріалів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів та з межею вогнестійкості згідно з ВНТП 05-92 та державних будівельних норм  Пожежної безпеки об’єктів будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88, введених в дію 01.05.2003  (ДБН  В.1.1-7-2002).

6.7.5 Розміри фарбувального цеху (відділення) повинні бути достатніми для розташування трамвайного вагона або тролейбуса. Відстань від бокової та торцевої поверхні кузова рухомого складу до стін фарбувального цеху повинна бути не менше ніж 2,0 м.

У випадку  розміщення у фарбувальному цеху (відділенні) декількох трамвайних вагонів або тролейбусів відстань між двома суміжними кузовами повинна бути не менш ніж 2,5 м у нових та реконструйованих будівлях, а в існуючих – не менш ніж 1,5 м.

6.7.6 Фарбувальний цех (відділення) повинен бути обладнаний системами водопроводу та центрального опалення, що дозволяють регулювати температуру повітря.

Температура поверхні нагрівальних приладів систем центрального опалення у виробничих приміщеннях повинна бути на 20 відсотків нижче температури самозаймання речовин, які знаходяться у приміщенні.

6.7.7 Фарбувальний цех (відділення) необхідно очищати від осілої фарби у міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни і при ввімкненій вентиляції.

6.7.8 Стіни фарбувального цеху (відділення) облицьовуються на висоту не менше 2 м негорючим матеріалом, що легко очищується.

6.7.9  Приготування фарб та фарбувальні роботи дозволяється виконувати тільки з увімкненою  вентиляцією.

6.7.10 Вентиляційне обладнання та повітропроводи припливних та витяжних систем повинні бути заземлені.

6.7.11 Відділення для приготування лакофарбових матеріалів та заготівлі фарб слід розташовувати в ізольованих приміщеннях з природним освітленням та самостійним входом.

6.7.12 Запас лакофарбових матеріалів у відділенні необхідно зберігати в закритій тарі і він не повинен перевищувати змінної потреби.

6.7.13 Не дозволяється у відділенні для приготування фарб проводити будь-які інші роботи.

6.7.14 Перемішувати або приготовляти лакофарбові матеріали чи розчини необхідно із застосуванням  ЗІЗ (захисні окуляри, засоби захисту органів дихання тощо).

6.7.15 Припливно-витяжна вентиляція відділення для заготівлі фарб повинна забезпечувати 12-кратний повітрообмін за годину.

6.7.16 Сушильне приміщення повинне бути відокремлене від фарбувального цеху (відділення) та мати відокремлену припливно-витяжну вентиляцію.

6.7.17 Обладнання для фарбування повинно бути попередньо випробувано.

Не дозволяється виконувати фарбувальні роботи в разі несправності повітряних резервуарів, повітропроводів (шлангів), фарбувальних пультів та відсутності пломб на манометрах.

6.7.18 Під час фарбування необхідно керуватися інструкцією з експлуатації електростатичного обладнання відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених  наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 № 103 (ДНАОП  0.00-1.29-97).

6.7.19 Робота з фарботерками дозволяється працівникам, які мають відповідну кваліфікацію.

Під час роботи фарботерки необхідно додержуватись таких вимог:

— завантажувати сировину в мішалки, очищати фарботерки та мішалки, а також завантажувати пігменти необхідно із застосовуванням відповідних ЗІЗ та респіраторів;

— не дозволяється під час роботи фарботерки поправляти пальцями фарбу на вальцях.

6.7.20 Під час зняття старої фарби, а також зняття фарби з використанням лужних паст працівникам необхідно  застосовувати відповідні ЗІЗ.

6.7.21 Роботи із застосуванням лужних паст повинні виконуватися під контролем відповідальної особи.

6.7.22 Фарбування всередині кузова рухомого складу необхідно проводити тільки з відчиненими дверима, вікнами, люками.

6.7.23 Переміщення кузовів рухомого складу між ділянками фарбувального цеху (відділення) повинно здійснюватися спеціальною лебідкою, яка повинна бути випробуваною.

6.7.24 Електропроводка, освітлювальна арматура та інше електрообладнання на фарбувальній дільниці повинні бути  у вибухобезпечному виконанні.

6.7.25 У приміщеннях для фарбування вагонів повинні застосовуватися інвентарні драбини та інвентарні підмостки відповідно до вимог ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП  0.00-5.24-01.

6.7.26 Не дозволяється під час проведення фарбувальних робіт застосовувати відкритий вогонь та проводити інші роботи, при виконанні яких утворюються іскри.

Не дозволяється захаращувати проходи, підходи до робочих місць та засобів пожежогасіння.

6.7.27 Розлиті на підлогу фарби і розчинники необхідно негайно прибирати із застосуванням піску або тирси і видаляти із фарбувального цеху (відділення).

6.7.28 Обтиральні матеріали (ганчір’я)  після застосування повинні складатися в металеві ящики з кришками.

6.7.29 Не дозволяється зберігати харчові продукти і приймати їжу в приміщеннях  для фарбування.

 

 

6.8 Вимоги безпеки під час виконання шиномонтажних робіт

у тролейбусному депо

6.8.1 Організація та обладнання робочих місць у тролейбусному депо для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів „ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1.004-85. Изменения: 01.07.95 (Россия)”  (ГОСТ 12.1.004-91),  „ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности. Изменения: 1982; 1987; 1992” (ГОСТ 12.2.010-75), експлуатаційної документації та цих Правил.

6.8.2 Шиномонтажні роботи в тролейбусному депо повинні проводитися на спеціально відведеній дільниці, яка оснащена  устаткуванням,   пристроями   та інструментом згідно з експлуатаційною документацією.

6.8.3 Перед демонтажем шини (з диска колеса) повітря з камери повинно бути повністю випущене.

Для випуску повітря колесо слід класти випуклістю диска догори та  відкручувати золотники тільки через отвір у диску.

6.8.4 Під час огляду та ремонту шин слід користуватися справними пристроями та інструментом (пневматичним, гідравлічним або ручним борторозширювачем, ножем, щупом, гачком, шилом, розпірками, кільцями  тощо).

Перед оглядом шини необхідно переконатись у тому, що інструмент (пристрій) встановлено міцно і він не може зісковзнути.

6.8.5 Вилучати сторонні предмети з шини необхідно викруткою або кліщами.

Не дозволяється застосовувати для цієї мети ножі.

6.8.6 Монтажу підлягають тільки справні, відповідні за розміром та типом шини, камери, стрічки ободів, ободи, бортові та замкові кільця.

6.8.7 Не дозволяється монтаж шин на колеса тролейбусів, які за призначенням не підходять для даного типу тролейбусів.

6.8.8 Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту  диска, бортового і замкового кілець, клинків бездискових коліс, а також шини та камери.

6.8.9  Перед монтажем шини працівник повинен:

— оглянути диск колеса, щоб упевнитися у відсутності на ньому тріщин та інших дефектів;

— перевірити стан замкового кільця;

— перевірити камеру шини в місцях її вулканізації;

— перевірити стан вентиля.

6.8.10 Робота з надівання шини на диск уручну повинна проводитися двома працівниками.

6.8.11 Установлення пружинного замкового кільця повинно виконуватися за допомогою спеціальної  лопатки.

Не дозволяється застосовувати для цього кувалду (молоток).

6.8.12 Накачування камер повинно проводитися із застосуванням запобіжної огорожі – клітки.

Під час накачування камери працівник повинен вести постійне спостереження:

— за манометром, щоб не допустити перевищення тиску у шині понад встановлену  норму;

— за станом замкового кільця, яке повинно рівномірно ввійти в паз диска  врівень з кромкою бортового кільця.

6.8.13 Шланг, який подає стиснуте повітря, повинен бути забезпечений спеціальним наконечником, що забезпечує натиск на голку золотника для вільного надходження  повітря до камери.

6.8.14 Манометри, які контролюють тиск у шинах під час накачування, повинні бути опломбовані та мати позначку (маркування) відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.

6.8.15 Не дозволяється проводити монтаж шини, якщо:

— диск або обід колеса мають тріщину або інші дефекти;

— замкове кільце неправильно вигнуте, нещільно прилягає або встановлюється з великим зусиллям;

— вулканізація покришки чи камери виконана з дефектами;

— нещільно закріплений у камері вентиль;

— не відремонтовано місце пошкодження.

6.8.16 На  робочому місці дозволяється зберігати бензин, мастила, легкозаймисті та горючі рідини в кількості, що не перевищує змінної  потреби.

6.8.17 Приміщення вулканізаційної дільниці повинне бути обладнане загальною припливно-витяжною вентиляцією. Вулканізаційне обладнання має бути забезпечене місцевою припливно-витяжною вентиляцією.

6.8.18 Підлога навкруги вулканізаційного апарата та випробовувальної ванни повинна бути покрита дерев’яними решітками.

6.8.19  Не дозволяється у приміщенні, де наноситься гумовий клей, застосовувати відкритий вогонь,  а також проводити заточку інструментів, очищати металевими скребачками різні предмети, поверхні та проводити інші роботи, які можуть викликати появу іскор.

6.8.20 Гумовий клей та бензин необхідно зберігати у металевій шафі з витяжкою.

6.8.21 Столи для нанесення клею повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

6.8.22 Наносити клей на внутрішні поверхні шини необхідно спеціальними пристроями.

6.8.23  Для нанесення клею вручну слід застосовувати щітку, ручка якої повинна мати пристрій, який захищає руку від забруднення.

6.8.24 Огляд та видалення місцевих пошкоджень шин необхідно проводити на спеціальному пристрої.

6.8.25 Перед видаленням пошкоджених ділянок необхідно оглянути шину та витягти цвяхи, скалки скла та інші сторонні предмети.

6.8.26 Місця  пошкоджень шини видаляють тільки за допомогою спеціальних ножів.

6.8.27 ножі для видалення пошкоджених ділянок та обрізки країв манжетів перед застосуванням необхідно змочувати водою.

6.8.28 Неробоча частина ножа на верстатах, що застосовуються для видалення скосів країв манжетів, повинна бути огороджена.

Під час виконання операцій вручну необхідно застосовувати спеціальну болванку із закругленим верхом.

6.8.29 Під час обрізання гуми вручну лезо ножа слід пересувати від руки, в якій затискують матеріал.

6.8.30 Ручне заточування ножів повинно проводитися на брусках, заправлених у дерев’яну колодку із зручною ручкою.

6.8.31 Обрізки гуми слід складати у спеціальний металевий ящик.

6.8.32 До початку роботи на верстаті для підготовки поверхні шини необхідно переконатися у повній справності пристрою для надання шорсткості шини та ввімкнути витяжку.

6.8.33 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні (надання шорсткості) у працівника повинні бути застебнуті рукава.

6.8.34 Під час надання шорсткості на місцях пошкоджень робота щіткою повинна виконуватись без зусиль.

6.8.35 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні шини (для надання шорсткості) працівник повинен застосовувати окуляри для захисту очей від пилу.

6.8.36 Надання шорсткості внутрішній поверхні шини повинно проводитися на спеціальному стенді або верстаті з механічною розпіркою бортів.

6.8.37 Розширення  бортів  шини  повинно  проводитися  за  допомогою  борторозширювача.

6.8.38  Пластирі і манжети слід розміщувати на полицях, зроблених з металевої сітки.

6.8.39 Розшарування шини для виготовлення манжетів слід проводити на спеціальному верстаті.

 

 

6.9 Вимоги безпеки під час виконання оббивальних робіт

 

6.9.1 Оббивальні роботи повинні  проводитися  в окремому приміщенні, яке оснащене обладнанням,  пристроями та інструментом згідно з технологічною документацією.

6.9.2 Кожне робоче місце повинне бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.

6.9.3 Робочі місця, біля яких утворюються відходи виробництва, повинні бути обладнані засобами для їх складування.

Не дозволяється складування та зберігання відходів і запасних частин на підлозі біля робочого місця.

6.9.4 Не дозволяється у приміщенні  оббивальної майстерні:

— зберігати вогненебезпечні та вибухонебезпечні матеріали;

— тримати запаси матеріалів та інших виробів у кількості, яка перевищує  змінну потребу;

— палити та користуватися відкритим вогнем.

6.9.5 Під час ручного шиття необхідно застосовувати наперсток або інші пристрої, що виключають отримання травм.

6.9.6 Перед початком робіт на швейній машинці з електричним приводом необхідно перевірити наявність і стан заземлювальних пристроїв, роботу на холостому ході, наявність огороджень, правильність установлення і надійність кріплення голок.

6.9.7 Не дозволяється при роботі  на швейній машинці:

— торкатися рухомих частин  машини, що працює;

— відкривати і знімати запобіжні пристрої, огородження;

— класти ножиці та інші предмети біля частин машини, що обертаються.

6.9.8 Заходи пожежної безпеки приміщень оббивальній майстерні повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.

 

 

6.10 Вимоги безпеки під час виконання акумуляторних робіт

6.10.1 Організація та обладнання робочих місць з ремонту і зарядження акумуляторів мають відповідати вимогам ДНАОП  0.00-1.21-98 та цих Правил.

6.10.2 Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами згідно з нормативно-технологічною документацією.

6.10.3 Акумуляторне приміщення повинне мати відокремлені дільниці для ремонту акумуляторів, заряджання акумуляторів та приготування електроліту.

6.10.4 Двері акумуляторного приміщення  повинні відчинятися назовні та замикатися автоматично замками, які відчиняються зсередини без ключа.

6.10.5 На дверях акумуляторного приміщення повинні бути написи “Акумулято pрна”, “Вогненебезпечно”, “З вогнем не заходити”, “Палити заборонено”.

Двері акумуляторного приміщення повинні бути постійно зачинені.

6.10.6 Підлога в акумуляторному приміщенні повинна бути кислотостійкою, покрита ізольованими гумовими килимками.

У приміщеннях кислотних акумуляторних батарей стіни, стеля, двері, віконні рами, металеві конструкції, стелажі тощо повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вентиляційні системи повинні фарбуватися із зовнішньої та внутрішньої сторін.

6.10.7 Приміщення для зарядного устаткування, зарядження та ремонту акумуляторів повинні бути сухими, чистими, теплими і мати вентиляцію.

6.10.8 Стіни приміщення для лужних акумуляторних батарей необхідно фарбувати стійкими до лугів фарбами.

6.10.9 Приміщення для акумуляторних батарей повинні облаштовуватись припливно-витяжною вентиляцією, установленою таким чином, щоб забір загазованого повітря здійснювався як з верхньої, так і з нижньої його частини. Для видалення загазованого повітря повітропроводи повинні бути автономними.

6.10.10 Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна вмикатися перед початком заряджання акумуляторних батарей і вимикатися не раніше як через 1,5 години після закінчення заряджання.

Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при вентиляції, що не працює.

6.10.11 Опалення акумуляторного приміщення повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 і виконуватись за допомогою калориферів, розміщених за його межами, і подачею повітря в повітропроводи. Дозволяється використовувати парове або водяне опалення, але тільки суцільно звареними трубами без кранів і вентилів.

Температура в акумуляторному приміщенні повинна бути не менше +100С.

6.10.12 Освітлення акумуляторних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 і мати герметичну арматуру, а світильники повинні бути у вибухобезпечному виконанні. Вимикачі повинні розміщуватись за межами приміщення. Для живлення застосовують проводи в оболонці, стійкі до кислот та лугів.

6.10.13 Відстань від стелажів до стін повинна бути не менше 0,8 м, ширина проходів між ними – не менше 1 м.

6.10.14 Для переміщення акумуляторних батарей територією та в приміщеннях депо необхідно застосовувати спеціальні візки або платформи, які виключають можливість падіння батарей.

6.10.15 Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно застосовувати пристрої (захопи) і додержуватися застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.

6.10.16 Кислота повинна зберігатися в скляних бутлях з добре підігнаними гніздами та пробками.

6.10.17 Транспортування кислот дозволяється тільки в скляних бутлях, установлених у спеціальну тару.

6.10.18 Бутлі з кислотою, електролітом дозволяється переносити на спеціальних ношах або інших пристроях, які унеможливлюють падіння бутлів, а також перевозити міцно закріпленими на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.

Усі посудини з кислотою та електролітом повинні мати відповідні написи.

6.10.19 Під час приготування лугового електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, без зайвих зусиль. Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, дозволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.

6.10.20 Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок.

Не дозволяється брати їдкий калій руками; його слід брати за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.

6.10.21 Акумуляторні батареї, що встановлюються для зарядки, повинні з’єднуватися між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння.

Не дозволяється з’єднувати наконечники акумуляторних батарей проводом „закруткою”.

Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від’єднання їх повинно проводитися тільки в разі вимкнутого зарядного устаткування.

6.10.22 Контроль за ходом зарядки повинен здійснюватися за допомогою спеціальних вимірювальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).

Не дозволяється перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням.

Зарядка акумуляторних батарей повинна проводитися тільки при відкритих пробках акумуляторних батарей і працюючій витяжній вентиляції.

6.10.23 Сушіння пластин повинно виконуватись у спеціально закритих шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.

6.10.24 Не дозволяється під час проведення акумуляторних робіт:

— входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

— виконувати роботи з вимкнутою або несправною вентиляцією;

— користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;

— зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі із сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини. Їх необхідно зберігати в спеціальному приміщенні;

— сумісне зберігання та зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні;

— перебувати в приміщенні для зарядки акумуляторних батарей стороннім особам.

6.10.25 Плавлення свинцю і заповнення ним форм під час відливання деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

6.10.26 Розбирати пластини акумуляторних батарей можна тільки після їх промивання.

6.10.27 Під час приготування кислотного електроліту необхідно дотримуватися таких вимог:

— змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою тільки в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових тощо);

— у разі змішування кислоти з водою заливати кислоту у воду тонким струменем з невеликої посудини ємністю 1-2 л;

— не дозволяється заливати воду в кислоту та переливати кислоту вручну;

— працівники повинні застосовувати відповідні ЗІЗ.

6.10.28 Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо). Розлиту кислоту необхідно нейтралізувати 5% — вим розчином соди, а луг – розчином борної кислоти.

6.10.29 Не дозволяється в акумуляторному приміщенні:

— застосовувати будь-які машини (генератори, електродвигуни тощо), прилади і пристрої, робота яких може супроводжуватися виникненням іскри;

— зберігати речовини, що мають властивість до самозапалення.

6.10.30 Не дозволяється зберігати продукти харчування і вживати їжу в акумуляторних приміщеннях.

6.10.31 Після закінчення роботи необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки і прийняти душ.

 

 

6.11 Вимоги безпеки під час підготовки до ремонту і технічного

обслуговування трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають на лінії

 

6.11.1 Водiй повинен знати номеpи телефону диспетчеpів депо з випуску, кiнцевої зупинки, центpального диспетчеpа, технiчної допомоги, мiлiцiї, швидкої та пожежної допомоги. Номеpи телефонiв повиннi бути надpукованi в технічному журналі трамвайного вагона (тpолейбуса) або на вкладишi посвідчення водiя.

6.11.2 Під час вимушеної тpивалої зупинки рухомого складу (неспpавність, pемонт, зчеплення) водiй повинен огоpодити його згідно з вимогами Пpавил доpожнього pуху.

6.11.3 Буксиpування неспpавних тpолейбусiв з лiнiї дозволяється на жоpсткому буксирі тiльки спецiально обладнаними автомобiлями (тpолейбусами) технiчної допомоги.

Водiй неспpавного тpолейбуса повинен вести тpолейбус  колiєю тягача. У темний час доби повиннi бути ввiмкненi габаpитнi вогні.

6.11.4 Зчеплення трамвайних вагонiв на лiнiї здійснюється водієм несправного трамвайного вагона. У разі необхiдностi допомогу надає водiй спpавного поїзда. Зчеплення трамвайних вагонiв  повинне здiйснюватися згідно з iнстpукцiєю зчеплення та буксирування, розробленою на підприємстві з урахуванням місцевих умов.

6.11.5 Зчеплення тpамвайних вагонiв на лiнiї повинно по змозі проводитися на гоpизонтальнiй дiлянцi колiї у такому порядку:

— якщо неспpавний трамвайний вагон стоїть попереду справного, водiй неспpавного трамвайного вагона кеpує подачею спpавного трамвайного вагона, перебуваючи бiля заднього боpта неспpавного трамвайного вагона на безпечнiй вiдстанi (не менше 1м вiд зовнiшньої pейки);

— якщо неспpавний трамвайний вагон стоїть позаду спpавного, то водiй неспpавного трамвайного вагона повинен перебувати на задній площадці спpавного трамвайного вагона та кеpувати його подачею до неспpавного.

6.11.6 На дiльницях з важкими умовами pуху зчеплення та буксирування несправного трамвайного вагона повинен виконувати персонал технічної допомоги. Водій несправного трамвайного вагона зобов`язаний виконувати вказівки керівника (майстра) технічної допомоги або особи з інжерно-технічного персоналу, який спеціально прибув для керівництва роботою.

6.11.7 Під час буксиpування неспpавного трамвайного вагона мiж водiями повинен бути встановлені зв’язок і сигнали, які повинні відповідати вимогам ПЕТТ.

Сигнал негайної зупинки працівники технічної допомоги подають коловими pухами руки, а в темну пору – ліхтарем.

6.11.8 Під час буксирування неспpавного трамвайного вагона через стрілку, де не пеpедбачена експлуатацiя поїздiв за «системою багатьох одиниць», вістряк стрілки необхідно заблокувати укладкою.

6.11.9 Пеpед початком переміщення трамвайного вагона заднім ходом водiй повинен особисто впевнитися у безпечних умовах pуху.

6.11.10 У разі зупинки тpамвайного вагона (тролейбуса) на ізольованій (знеструмленій) дiлянцi контактної меpежi (iзолятоp, хpестовина) трамвайний вагон (тролейбус) повинен переміщуватися буксиpуванням.

6.11.11 Під час сходу стpумопpиймачiв тpолейбуса з контактного пpоводу водiй повинен:

— негайно зупинити тpолейбус;

— вимкнути високу напругу;

— поставити pевеpсоp у положення «Стоп»;

— витягти pукоятку pевеpсоpа (якщо це пеpедбачено  констpукцiєю тpолейбуса);

— одягти сигнальний жилет оранжевого кольору та, дотpимуючись заходів безпеки, вийти з тpолейбуса;

— у разі зупинки на ухилах поставити пiд колесо пpотивiдкатний упор з боку ухилу;

— якщо виникає необхiдність виходу на проїжджу частину шляху в умовах недостатньої  видимості (темрява, злива, хуртовина, туман тощо), необхідно передбачити додаткові заходи безпеки: увімкнути світлову сигналізацію та виставити знак аварійної  зупинки в напрямку руху транспортних засобів;

— пpиступити до встановлення стpумопpиймачiв на контактний пpовiд, лише пеpеконавшись у повнiй безпецi.

Установлювати стpумопpиймачi в сиpу погоду дозволяється тiльки в дiелектpичних pукавичках. Слід остерігатися попадання в очі крапель з контактного пpоводу.

6.11.12 У разі необхідності пеpеставити стpумопpиймачi тpолейбуса на контактну мережу іншого напрямку руху водiй повинен виконати такі застеpежнi заходи:

— поставити тpолейбус так, щоб вiн не заважав pухатися iншим тpанспоpтним засобам та перебував пiд контактними пpоводами, на якi будуть ставитися стpумопpиймачi;

— загальмувати тpолейбус стоянковим гальмом;

— вимкнути високу напругу;

— пеpевести pевеpсоp у нульове положення та взяти pукоятку pевеpсоpа (якщо це пеpедбачено констpукцiєю);

— одягти сигнальний жилет оpанжевого кольоpу пеpед виходом із тpолейбуса.

6.11.13 У разі поломки струмоприймачів їх необхідно відтягти вiд контактної мережі та надійно закріпити. Пасажири повинні бути висаджені з дотриманням правил безпеки.

6.11.14 Якщо струмоприймач зачепився за спецчастини контактної мережі і його з цієї причини (або з інших причин) звільнити неможливо, водій повинен викликати технічну допомогу і до її прибуття не вживати будь-яких заходів для вивiльнення стpумопpиймача.

6.11.15 Під час обриву контактної мережі водій повинен:

— не підходити до обірваних проводів, розтяжок та тросів ближче 8 м;

— не допускати до них сторонніх осіб ближче 8 м, виставити знак аварійної зупинки;

— огородити аварійне місце підручними засобами, попереджувати про небезпеку водіїв  транспортних засобів, що проїжджають поблизу;

— повідомити центрального диспетчера та викликати технічну допомогу, а до її прибуття не залишати місця аварії.

6.11.16 Під час ручного переведення трамвайних стрілок водій повинен стояти обличчям до транспортних засобів, що рухаються поруч, і виходити на проїжджу частину в сигнальному жилеті оранжевого кольору, якщо він впевнений у своїй безпеці. Для переведення стрілок водій повинен користуватися спеціальним  ломиком, який вставляти на всю глибину вістряка механізму стрілки.

6.11.17 Узимку на кінцевих зупинках водій повинен стежити за своєчасним очищенням підніжок трамвайних вагонів  або тролейбусів від снігу та льоду.

6.11.18 У разі витоку струму на корпус тролейбуса більше 3 мА водій повинен відключити високовольтну та низьковольтну мережу тролейбуса, одягти діелектричні рукавички, підготувати противідкатний башмак, вийти з тролейбуса і, не торкаючись його корпуса, підкласти башмак, організувати безпечну висадку пасажирів, проінформувати центрального диспетчера та зробити відповідну відмітку в технічному журналі.

6.11.19 Спілкування лінійного працівника з водієм з лівого боку рухомого складу дозволяється у пунктах, де забезпечена безпека руху.

6.11.20 Виходити з рухомого складу з виробничої необхідності потрібно обережно, зважаючи на рух інших транспортних засобів.

6.11.21 Не дозволяється перебувати між коліями під час зустрічного руху трамвайних вагонів (поїздів).

6.11.22 У разі потреби подачі команд водієм на лінії необхідно передбачити таке місцезнаходження, щоб не бути травмованим транспортними засобами.

На кривих ділянках трамвайної колії необхідно враховувати винос кузова трамвайного вагона на поворотах.

6.11.23 Місце виконання ремонтних робіт повинно бути огороджене дорожніми знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

                     

  

 

            6.12 Вимоги безпеки під час ремонту трамвайних вагонів та тролейбусів  на лінії

 

6.12.1 У пунктах ремонту трамвайних вагонів та тролейбусів на лінії необхідно мати впорядковані запасні колії (площадки), якi розміщуються на горизонтальних дiльницях або ухилах, що не перевищують 2,5 ‰.

6.12.2 Не дозволяється проводити ремонт трамвайних вагонів або тролейбусів, якщо в них перебувають пасажири.

6.12.3  Ремонт рухомого складу на лінії дозволяється у разі виконання таких заходів безпеки:

— трамвайні вагони повинні бути встановлені на запасну колiю, а тролейбуси, у разі можливості,  на площадку, вiдведену для їх ремонту;

— трамвайні вагони або тролейбуси необхідно загальмувати стоянковим    гальмом;

— струмоприймачi трамвайних вагонів або тролейбусів повинні бути відтягнуті від контактних проводів та надiйно закріплені;

— реверсивна рукоятка контролера управлiння повинна бути переведена в положення «Стоп» та на час ремонту передана водiєм слюсареві (якщо це передбачено конструкцією);

— пiд колеса трамвайних вагонів або тролейбусів повиннi бути пiдкладенi противiдкатнi упори;

— водiй повинен увiмкнути аварiйну свiтлову сигналiзацiю, а в разі необхідності — установити знак аварiйної зупинки або миготливий червоний ліхтар;

— місця проведення ремонту повинні бути огороджені.

6.12.4  На запаснi колiї для ремонту на лінії можуть установлюватися  одночасно  два поїзди (трамвайні вагони) з виконанням таких вимог:

— вiдстань мiж трамвайними вагонами (поїздами), що стоять, повинна бути не менш ніж 3 м;

— ремонт поїздів однiєю й тією самою особою повинен проводитися в порядку черги, тобто ремонт наступного поїзда виконується пiсля закiнчення ремонту попереднього.

6.12.5  Ремонт іншого тролейбуса на тiй самій дiлянцi можливий лише на вiдстанi мiж тролейбусами не менше 3 м та за умови, якщо на ранiше поставленому на ремонт тролейбусі ремонт не проводиться.

6.12.6  Перед початком ремонту  трамвайного вагона необхідно виставити на видному мiсцi в кабіні водія плакат (табличку) «Струмоприймач не ставити! Працюють люди».

Перед початком ремонту тролейбусів на рульовому колесі та біля штанговловлювачів необхідно вивісити плакати «Стpумоприймачi не ставити! Працюють люди».

6.12.7 У темний час доби ремонт трамвайних вагонів та тролейбусів повинен виконуватися тільки за умови достатнього освiтлення робочого мiсця переносними ліхтарями, живлення яких здійснюється автономно або від низьковольтної мережі трамвайного вагона, тролейбуса чи транспортного засобу технічної допомоги.

6.12.8  Роботи мiж трамвайними вагонами поїзда (замiна та установка мiжвагонних з`єднань, роз`єднання зчiпних пальцiв тощо) виконуються в присутностi водiя, який повинен загальмувати поїзд стоянковим гальмом, пiдкласти пiд колеса вагонiв пpотивiдкатні упори, вимкнути автоматичний вимикач (вимикач ланцюгів управління).

6.12.9  Переміщення тролейбусів на ремонтну дільницю та їх випробування після ремонту повинно проводитися водієм лише після дозволу слюсаря, який виконує ремонт.

6.12.10 Необхiднi маневри під час зчеплення та розчеплення трамвайних вагонiв на лiнiї повиннi проводитись водiєм трамвайного вагона-буксира.

6.12.11 Подача трамвайного вагона-буксира (уперед або назад) до загальмованого повинна проводитись тiльки водiєм після надання ним попереджувального сигналу.

6.12.12  Під час зчеплення трамвайних вагонiв повиннi виконуватися такі вимоги:

— трамвайний вагон, який причеплюють, повинен бути загальмований стоянковим  гальмом;

— трамвайний вагон, яким проводитиметься буксирування, повинен подаватися водiєм до вагона, який причіплюють, на першiй позицiї контролера за сигналом;

— у разі зчеплення трамвайних вагонів водiй повинен користуватися стоянковим гальмом;

— зчеплення трамвайних вагонiв дозволяється виконувати тiльки зчіпними пристроями відповідної конструкції.

6.12.13 Не дозволяється перебувати мiж трамвайними вагонами, коли виконуються маневрові роботи з їх зчеплення.

6.12.14 Не дозволяється виконувати зчеплення у разі несправного контролера управлiння трамвайного вагона-буксира.

6.12.15 Не дозволяється вимикати систему управління у разі зчеплення трамвайного вагона-буксира.

6.12.16  Перевірку металевих частин електричного обладнання рухомого складу необхідно проводити із застосуванням ЗІЗ.

6.12.17  Не дозволяється перевiряти прискорювач, перетворювач або груповий контролер, подаючи на нього напругу контактної мережi.

6.12.18  Не дозволяється вмикати електричні апарати напругою 1000 В під навантаження із знятими дугогасними камерами.

6.12.19  Опiр iзоляцiї тролейбуса вимiрюється тiльки мегометром. Якщо неможливо  усунути причини зниження опору ізоляції, тролейбус повинен бути вiдбуксируваний у депо.

6.12.20  Замінювати акумуляторну батарею трамвайних вагонів (тролейбусів)  слюсар повинен за допомогою водiя або iншої особи, яка допомагає йому у виконанні цієї роботи.  Не дозволяється переносити або пiдіймати акумуляторну батарею силами однiєї особи.

6.12.21 Замiна колiс  та підкачування шин тролейбуса повинне проводитися згідно з інструкцією  виконання цих робіт.

6.12.22 Завантаження коліс тролейбусів на автомашину повинне проводитися двома особами за допомогою вантажопідйомних механiзмiв.

6.12.23 Після закінчення ремонту рухомого складу слюсар, який виконував ремонт, повинен зробити відмітку в технічному журналі про проведений ремонт, указати час початку та закінчення ремонту і передати його водієві.

6.12.24  Після закiнчення ремонту рухомого складу слюсар, який виконував ремонт, повинен упевнитися, що оглядовi люки в підлозі трамвайного вагона або тролейбуса закритi, контролер управлiння перебуває в нульовому положеннi, а також зняти забороняльні та попереджувальні таблички.

 

 

6.13 Вимоги безпеки під час організації швидкої технічної допомоги для трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають на лінії

  

6.13.1 Після прибуття працівників швидкої технічної допомоги на місце аварії керівник робіт швидкої технічної допомоги зобов`язаний попередити водія трамвайного вагона або тролейбуса про те, що він повинен виконувати тільки його вказівки.

6.13.2 До початку ремонтних та аварійно-відновнувальних робіт робоче місце працівнивків швидкої технічної допомоги повинно бути огороджене дорожніми знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

6.13.3 Не дозволяється під час виконання робіт перебувати між коліями під час проїзду зустрічних трамвайних вагонів.

6.13.4 Не дозволяється підніматися на дах трамвайного вагона та тролейбуса без зняття струмоприймачів з контактних проводів.

6.13.5 Не дозволяється під час виконання робіт на даху трамвайних вагонів та тролейбусів:

— торкатися струмоприймачів без діелектричних рукавичок;

— торкатися одночасно обох штанг тролейбуса;

— торкатися одночасно піднятого струмоприймача та заземлених частин трамвайного вагона;

— торкатися грозорозрядника в разі піднятих струмоприймачів;

— торкатися контактних проводів;

— ставити струмоприймачі на контактний провід під час перебування працівника на даху тролейбуса.

6.13.6 Під час застосування домкратів не дозволяється перебувати на відстані ближче 1м від трамвайного вагона (за винятком осіб, що працюють з домкратом).

6.13.7 Під час підняття трамвайного вагона (тролейбуса) керівник робіт технічної допомоги повинен стежити за тим, щоб підйомні скоби впиралися у кузов рухомого складу, унеможливлюючи його зісковзування.

6.13.8 Під час підняття трамвайного вагона або тролейбуса, що впав набік, та під час будь-якого буксирування не дозволяється перебувати ближче 4 м від буксирних тросів (ланцюгів), вантажозахоплювальних пристроїв.

6.13.9 не дозволяється виконувати роботи  під трамвайним вагоном, що стоїть на домкратах. У разі потреби слід користуватися тумбами-підставками.

 

 

 

7 ВИМОГИ  БЕЗПЕКИ  ПІД  ЧАС ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВАННЯ

І   РЕМОНТУ ТРАМВАЙНИХ КОЛІЙ

 

 

7.1 Загальні вимоги безпеки

7.1.1 Для виконання робіт у колійному господарстві необхідно огороджувати місця цих робіт незалежно вiд їх обсягiв i тривалостi, а також вiд кiлькостi працюючих. Огородження повинні  відповідати вимогам державних стандартів „Республиканский стандарт УССР. Безопасность дорожного движения. Ограждения дорожные переносные. Технические условия” (РСТ УССР 1965-86) та  „Республиканский стандарт УССР. Безопасность дорожного движения. Ограждения дорожные переносные. Правила  применения” (РСТ УССР 1966-86).

7.1.2 Робочі мiсця під час виконання колiйних, вантажно-розвантажувальних,  зварювальних та iнших робіт повинні освiтлюватися відповідно до вимог будівельних норм і правил СНиП ІІ-4-79 та державного стандарту „ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок”  (ГОСТ 12.1.046-85).

Освiтленiсть місць для виконання колiйних та вантажно-розвантажувальних робiт повинна  бути  не менше ніж 30 лк, а   для  зварювальних та наплавних робiт – не  менше  ніж  50 лк.

Освiтлення здiйснюється вiд  проводу контактної мережі групою електроламп, змонтованих у світильник на штанзі, а в разі вiдключеного живлення контактної мережi — вiд ПЕС та стацiонарних джерел електроенергiї електролампами, змонтованими на переносних свiтильниках.

7.1.3 Для ввімкнення світильника на штанзі спочатку необхiдно з’єднати світильник гнучким проводом з рейкою в трамвайних колiях, а потiм пiдключити штангу до контактного проводу.

Під час застосування переносних світильників спочатку потрібно їх заземлити, а  потiм пiдключити до ПЕС. Вимикання світильника проводиться у зворотному порядку.

7.1.4 Колійні роботи виконуються пiд контролем вiдповiдального керiвника робiт, а під час ліквiдацiї наслiдкiв аварiй, монтажу складних вузлових  з`єднань, укладанні колій готовими рейко-шпальними ланками тощо — під керiвництвом відповідальної особи служби колії.

7.1.5 До управлiння колiйними та вантажопiдiймальними машинами та механізмами залучається кваліфікований персонал, який пройшов медичне обстеження, спецiальне навчання, має посвiдчення на право управлiння вiдповiдною машиною.

Кожний механiзм чи механiзований iнструмент повинен бути закрiплений за певним працівником.

7.1.6 Інструменти та матерiали під час роботи повиннi розміщуватися на узбiччi проїжджої частини вулицi або на тротуарi таким чином, щоб не заважати руху трамвайних вагонів, автотранспорту, пiшоходам.

Не дозволяється розміщувати інструменти та матерiали в мiжколiйя, класти їх у жолоб рейок та залишати в міжколiйя.

7.1.7 Під час виконання робіт працівники повиннi перебувати або рухатися обличчям  назустрiч  руху транспорту.

Якщо за умовами роботи це неможливо, то для створення безпечних умов для працівників виставляється сигнальник.

7.1.8 У разі пропуску трамвайних вагонів працівники повиннi своєчасно очищити жолоби,  прибрати за межi габариту трамвайних вагонів iнструменти і матерiали та відійти з трамвайних колій на безпечну відстань.

Не дозволяється працівникам залишатися між коліями.

7.1.9 Інструмент для колiйних робiт повинен відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 0.00-5.24-01 і бути  завжди в справному станi.

7.1.10 Не дозволяється застосовувати лапчасті ломи із спрацьованими губками.

Під час затяжки гайок не дозволяється подовжувати важіль ключа трубою або iншими предметами.

Робочі грані колійних ключів не повинні мати трiщин, надломів металу.

Кліщові захоплювачі для шпал та залізобетонних плит, кліщі для перенесення рейок і шпал повинні періодично оглядатися, а домкрати для підйому трамвайних колій — періодично випробовуватися.

Домкрати повиннi мати надійні гальмівні пристрої.

7.1.11 Частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються, повинні бути огороджені.

Електростанції, електрозварювальнi агрегати, контактно-зварювальні машини, трансформатори, а також металевi частини корпусiв машин та механiзмiв з електроприводами повиннi заземлюватися.

7.1.12 Усі струмопровідні частини на електроприводах колійних машин повинні бути ізольовані від можливого дотику до них обслуговувального персоналу.

7.1.13 Очищення, змащування, заправляння пальним, ремонт, огляд та перевiрка технiчного стану машин та механiзмiв дозволяється тiльки пiсля повної їх зупинки.

7.1.14 Кожна нова або капiтально вiдремонтована машина (механізм) перед пуском в експлуатацiю повинна бути оглянута та випробувана на холостому ходу та пiд навантаженням.

Результати огляду та випробування фіксуються у журналі.

7.1.15 Під час транспортування колiйних машин та механізмiв до мiсця виконання робіт та назад усі їхні робочi частини повиннi бути приведенi в транспортне положення i закрiпленi.

Самопересувнi машини та механiзми повиннi бути обладнанi звуковими та свiтловими сигналами і забезпечені відповідними знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

 

 

7.2 Вимоги безпеки під час виконання земляних робіт на трамвайних коліях

 

7.2.1 Виконання земляних робіт на трамвайних коліях повинно відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП ІІІ-4-80 та цих Правил.

7.2.2 Земляні роботи в зоні розміщення діючих підземних комунальних мереж (електрокабелів, газопроводів тощо) проводяться за нарядом-допуском і дозволяються тільки після розроблення заходів з безпечних умов праці.

7.2.3 Перед початком виконання земляних робіт необхідно позначити на місцевості відповідними знаками або написами розміщення підземних комунальних мереж.

7.2.4 Землянi роботи на трамвайних коліях повиннi бути механiзованi. Розробка rрунту вручну виконується у випадках, коли застосування механiзмів неможливе (під час роботи без зупинки трамвайного руху та в мiсцях розміщення пiдземних споруд тощо).

7.2.5 Земляні роботи в зоні діючих комунальних мереж необхідно виконувати під безпосереднім керівництвом керівника робіт, а в зоні розміщення кабелів, що охороняються і перебувають під напругою, або в зоні діючого газопроводу під наглядом працівників електро- або газового господарств.

7.2.6 Земляні роботи необхідно вести лопатами для риття землі, уникаючи ударів.

Не дозволяється застосовувати пневматичний інструмент, ломи, кирки і схожі знаряддя.

7.2.7 У разі необхідності виконання робіт, пов`язаних з електропідігріванням rрунту, необхідно керуватись вимогами державного стандарту „ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования” (ГОСТ 12.1.013-78).

Ділянку, яка підігрівається, необхідно огороджувати, виставляти попереджувальні сигнали, а в темний час доби освітлювати.

Відстань між огорожею і контуром ділянки, що підігрівається, повинна бути не менше 3 м.

7.2.8 Під час розробки rрpунту поблизу місць проходу людей і руху транспорту необхідно передбачати захисні огорожі згідно з вимогами державних  стандартів ГОСТ 23407-78 та „ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 12.4.059-78” (ГОСТ 12.4.059-89).

На огорожах необхідно розміщувати попереджувальні написи, знаки  відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 та сигнальне освітлення.

Через траншеї необхідно передбачати перехідні містки, які забезпечуються перильними огорожами і освітлюються в темний час доби.

7.2.9 Під час виконання робіт із застосуванням механізмів стiнки котлованiв і траншей необхідно крiпити інвентарними щитами.

Машини та механізми повинні перебувати на відстані не менше 2 м від краю канави, траншеї.

7.2.10 Екскаватори перед початком роботи розміщують на горизонтальній поверхні та закрiплюють iнвентарними упорами.

Не дозволяється використовувати з цією метою дошки, колоди, каміння тощо.

7.2.11 Не дозволяється під час роботи екскаватора або навантажувача виконувати будь-які інші роботи з боку робочої зони та перебувати працівникам ближче 5 м від радіуса захвату екскаватора або навантажувача.

Під час перерви в роботi екскаватор або навантажувач необхiдно перемiстити вiд краю траншеї на вiдстань не менше 2 м, а ківш опустити на землю. Очищати ківш потрiбно тiльки в опущеному положеннi.

7.2.12 Ділянка або дорога, якою пересувається екскаватор або навантажувач у межах будівельного майданчика, повинні бути завчасно спланованими, а на слабких грунтах підсилені інвентарними щитами або настилом.

Під час пересування одноківшового екскаватора його стрілу необхiдно встановлювати в напрямку руху, а кiвш пiднiмати над землею на 0,5-0,7 м.

Не дозволяється пересування екскаватора із завантаженим ковшем.

7.2.13 Пересування екскаваторiв, крiм пневмоколiсних, по штучних iнженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо) здійснюється у порядку, установленому Правилами дорожнього руху.

7.2.14 Переміщення екскаватора (навантажувача) до мiсця розробки чи в зворотному напрямку з кутом нахилу мiсцев остi бiльшим, нiж указаний у паспортi для даного типу машини, потрiбно здiйснювати тягачами в присутностi керівника робіт.

7.2.15 Під час навантаження rрунту на автомобiлі екскаватором (навантажувачем):

— не дозволяється перебувати мiж екскаватором (навантажувачем) та автомобілем, що завантажується;

— транспортний засіб, що очікує, повинен перебувати за межами радiуса дiї ковша та ставати пiд завантаження тiльки пiсля вiд`їзду автомобіля, що стоїть попереду;

— транспортний засіб, що перебуває пiд завантаженням, повинен бути загальмований;

— транспортний засіб можна завантажувати тiльки з боку заднього чи бокового борта і пiсля того, як водiй покине автомобіль;

— не дозволяється переносити ківш над кабiною;

— завантажувати транспортний засіб треба рiвномiрно з невеликої висоти та не перевищувати його вантажопідіймальності.

7.2.16 Пересування екскаватора або навантажувача під контактною мережею міського електричного транспорту та іншими електричними проводами дозволяється під керiвництвом вiдповідальної особи за наявності обмеження висоти підйому ковша.

Відстань мiж проводами та ковшем у максимально піднятому його положеннi повинна бути не менше ніж 1  м.

7.2.17 Не дозволяється під час перемiщення та вирівнювання rрунту бульдозером або грейдером по насипу висотою бiльше 2 м наближатися гусеницями чи колесами до краю земляного полотна, яке тільки відсипане, ближче нiж на 1 м або висувати вiдвал механізму за край насипу.

7.2.18 Не дозволяється  переміщувати rрунт бульдозером на пiдйом або узвiз бiльше 30о (якщо підприємством-виробником бульдозера не встановлена інша величина  схилу), а   також   працювати   на  косогорах   з  поперечним   нахилом понад 30о.

7.2.19 Не дозволяється працювати на бульдозерах та грейдерах на глинистих rрунтах під час дощу.

7.2.20 У разі зупинки бульдозера вiдвал необхідно опускати на землю.

7.2.21 Не дозволяється ставати на раму або вiдвал бульдозера i грейдера пiд час їхнього руху.

7.2.22 Кут нахилу відвалу грейдера повинен бути не менше 35о під час перемiщення та розрiвнювання rрунту.

7.2.23 Під час ущiльнення насипу катками, щоб уникнути обвалу укосу та сповзання катка, першi два проходи потрiбно здійснювати, витримуючи відстань вiд краю укосу не менше 1,5 м, а  потім,  з кожним наступним проходом катка, його перемiщують на 0,5 м до укосу.

7.2.24 Не дозволяється працівникам пiд час роботи екскаватора з гiдромолотом для розламування дорожнього покриття або мерзлого rрунту наближатися до гiдромолота ближче 5 м.

7.2.25 Для безпеки машинiста екскаватора або крана під час розламування дорожнього покриття та мерзлого rрунту гідромолотом чи іншими ударними пристроями лобову частину механiзму  необхiдно захищати металевою сiткою.

Машиніст повинен працювати у засобах індивідуального захисту.

7.2.26 Не дозволяється робітникам перебувати мiж працюючими механізмами, якщо відстань мiж ними менше 5 м. Цю відстань належить збільшувати на сумарний радiус дiї  робочих органiв механiзмiв, якщо вони розташованi на поворотних платформах або прикрiпленi гнучкими з’єднаннями.

На механiзмах повинні бути написи, що вказують радіус дiї робочих органів.

7.2.27 Під час улаштування дренажів та водостокiв, розміщених у зоні трамвайних колій і поміж коліями, роботи необхідно виконувати  відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.11-85.

 

 

7.3 Вимоги безпеки під час монтажу верхньої та нижньої будов трамвайних колій

 

7.3.1 Під час укладання рейок необхідно дотримуватись таких вимог:

— роботу виконувати тільки за вказівкою керівника робіт;

— перебувати тільки з одного боку рейкової зв`язки, протилежної напрямку зсуву;

— опущений у котлован один кінець рейкової зв`язки необхідно закріпити за допомогою ломів і тільки після цього опускати іншу частину зв`язки.

Не дозволяється перебувати у котловані під час скидання в нього рейок.

7.3.2 Переміщують рейки паралельно до колій:

— волоком трактором-тягачем або вагоном. Для цього потрібно мати необхідне пристосування або ланцюг з крюком для зачеплення рейок за стикові отвори. Під передній кінець рейок   треба підкладати спеціальні катки або башмаки-повзунки;

— вручну рейковими кліщами (перенесення або волочіння). У цьому разі довжина рейок  не повинна перевищувати 12,5 м, а навантаження на кожного працівника не повинно перевищувати 40 кг.

На шляху переміщення рейок не повинні перебувати працівники або сторонні особи.

7.3.3 Не дозволяється руками перевіряти точність збігу отворів накладок та рейок під час установки накладок та болтів.

Для цього треба застосовувати залізні ломи або шворні.

7.3.4 Збільшувати величину зазору у рейкових стиках необхідно за допомогою спеціальних пристроїв.

Не дозволяється збільшення зазорів ударами рейок унакладку.

7.3.5 Під час заміни рейок знімати накладки після звільнення болтів, розсувати накладки, а також утримувати кінець іншої рейки під час постановки накладок необхідно ломом.

7.3.6 Кантують рейки тільки на себе ломами, уставляючи їх у болтові отвори не до кінця та тільки з одного боку рейки.

7.3.7 Не дозволяється під час вигину рейок ручними пресами та під час пресування стиків перебувати із зовнішнього боку рейки, яку вигинають. Вимірюючи кривизну радіусометром, необхідно перебувати із внутрішнього боку кривої.

7.3.8 Розшивка рейок та контррейок у кривих ділянках колії необхідно виконувати від кінців кривої до середини.

7.3.9 Під час перешивки колії рейкову нитку необхідно відтискати спеціальними пристроями. Дозволяється застосування гострокінцевих ломів, заведених у баласт шпального ящика під підошву рейки під кутом не менше 45о  на можливу для стійкості глибину.

Не дозволяється застосовувати для упору забиті в шпалу ломи або костилі.

7.3.10 Під час загвинчування та відгвинчування гайок треба розташовуватися таким чином, щоб рух ключа був спрямований на себе.

Не дозволяється бити будь-чим по ключу, висіти на ньому, збільшувати його довжину іншим ключем, металевою трубою тощо, а також застосовувати несправний ключ, уставляти прокладки між гайками та губками ключа.

Заіржавілі гайки для полегшення відгвинчування треба попередньо змащувати гасом.

Під час видалення гайок за допомогою зубила необхідно надівати захисні окуляри.

Відгвинчувати гайки необхідно тільки справними ключами.

7.3.11 Зрушення костилів лапчатим ломом проводиться вручну.

У разі необхідності слід підкладати спеціальні залізні підкладки: у цьому випадку кріплення костиля спочатку треба порушити, а потім підкладку присунути до костиля так, щоб п`ята лапи спиралася на її більшу частину.

Не дозволяється ставати ногами або тиснути корпусом на лапу, а також підкладати під неї костилі, гайки, каміння або інші предмети.

7.3.12 Трамвайні колії рихтують спеціальними пристроями та механізмами.

У разі їх відсутності дозволяється рихтувати гострокінцевими заточеними ломами.

Для цього ломи необхідно заводити під підошву рейок під кутом не менше 45о на можливу глибину.

7.3.13 Не дозволяється виправляти погнуті костури на головці рейок.

Костилі виправляються спеціальними пристроями або в майстерні.

7.3.14 Під час кріплення рейок до шпал костилями шпали необхідно вивішувати ломами або спеціальними пристроями.

Працівники, що вивішують шпалу, повинні перебувати з іншого боку рейки від працівників, які забивають костилі.

7.3.15 Під час наживлення костиля для того, щоб забити його в шпалу, необхідно тримати костиль вертикально, спочатку закріпити легкими ударами, а потім забивати остаточно.

Щоб забити костиль, працівник повинен стояти над рейкою обличчям уздовж трамвайних колій таким чином, щоб молоток був з протилежного боку від працюючих, що вивішують шпалу.

Якщо костилі забивають декілька працівників одночасно, то в цьому випадку вони повинні перебувати один від одного не ближче 4 м.

Присутність сторонніх осіб під час виконання робіт не дозволяється.

7.3.16 Під час зачищення задирок на шпалах декселем або сокирою необхідно ноги розставляти ширше, щоб унеможливити травмування під час випадкового зісковзування сокири (декселя).

7.3.17 Залізобетонні шпали укладають тільки за допомогою механізмів відповідної вантажопідіймальності на попередньо вирівняний і ущільнений баластний шар.

Для перенесення і заміни дерев`яних шпал необхідно застосовувати шпальні кліщі (шпалоноси).

7.3.18 Домкрат необхідно ставити на рівну поверхню баласту або підкладати під основу домкрата міцну дерев`яну  або металеву підкладку.

Лапка захоплення домкрата повинна повністю підходити під рейку.

Не дозволяється встановлювати домкрати під рейками у шпальних ящиках з перекосом.

Не дозволяється рух трамвайних вагонів по колії, на якій встановлені домкрати.

7.3.19 Групи працівників, які підбивають шпали, повинні розміщуватися одна від одної на відстані не менше 3 шпальних ящиків.

Не треба рахувати ті шпальні ящики, які в даний момент підбиваються.

Не дозволяється під час ручного підбивання шпал стояти працівникам один проти одного.

7.3.20 Стрілкові переводи та перехрещення під час їхнього ущільнення баластом підіймаються домкратом.

Кількість домкратів повинна забезпечувати вільне їх підіймання.

Дозволяється застосування колійних підйомників разом з домкратами.

Спецчастини колії необхідно підіймати одночасно всіма встановленими домкратами, не перевантажуючи окремі домкрати.

Не дозволяється перебувати на спецчастинах колії, на шпалах та  у шпальних ящиках під час їх підіймання.

7.3.21 Не дозволяється працівникам під час виконання робіт та для відпочинку сідати на рейки, шпали, усередині рейкової колії та на міжколійя.

7.3.22 Працівники, що супроводжують вагонетку, повинні йти тільки позаду неї, підтримуючи вантаж, і забезпечувати повільне пересування вагонетки.

Не дозволяється працівникам під час перевезення матеріалів перебувати на колійній вагонетці, попереду вагонетки, відставати від неї, пускати вагонетку під ухил, поправляти на ходу вантаж.

7.3.23 Під час навантаження і розвантаження матеріалів та інструменту колеса вагонетки необхідно підклинювати.

Рейки і шпали на вагонетку необхідно укладати в подовжньому напрямку з таким розрахунком, щоб обидва кінці були врівноважені.

7.3.24 Під час виконання робіт з улаштування та монтажу трамвайних колій, пов`язаних з використанням компресорних установок та пневмоінструменту, необхідно керуватися вимогами, викладеними в ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 0.00-5.24-01, державному стандарті Станції компресорні пересувні. Вимоги безпеки  (ДСТУ 2514-94).

7.3.25 Бетонні роботи під час монтажу трамвайних колій необхідно виконувати відповідно до вимог СНиП ІІІ-4-80.

 

 

7.4 Вимоги безпеки під час роботи моторних колієпідіймачів та колієрихтувальних машин

 

7.4.1 Підйом рейко-шпальної ділянки трамвайної колії (далі –ділянка колії) під час роботи з баластом, рихтуванням та пiдбиттям ділянки колiї виконується моторними колiєпідіймачами вантажопiдйомнiстю не менше 8 т та колієрихтувальними машинами (далі — КРМ).

Підйом ділянки колiї на баластній основі, у разі її демонтажу, здiйснюється моторними  колiєпiдіймачами вантажопiдйомнiстю не менше 20 т.

Для пiдняття ділянки колiї та її демонтажу на бетонній основі застосовуються моторні колiєпiдіймачі вантажопiдйомнiстю не менше 40 т.

7.4.2 Якщо колiєпiдіймачі вкомплектовані електродвигунами постійного живлення, то їх робота здійснюється через контактну мережу за допомогою штанги з додержанням вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.

7.4.3 Робоче місце колiєпiдiймача повинно мати діелектричну ізоляцію. Моторист повинен застосовувати дiелектричні рукавиці та калоші.

7.4.4 Не дозволяється під час пiдйому ділянки колiї перевищувати висоту пiдйому, установлену iнструкцiєю з експлуатації колієпідіймача та КРМ.

Підйом виконують плавно, без ривкiв, не допускаючи перекосів КРМ.

7.4.5 У разі поломки рейки КРМ необхiдно вирiвняти, від’єднати вiд контактного проводу та залежно вiд обставин прийняти рiшення про подальшi дiї.

7.4.6 Перед  пiдняттям  ділянки колiї колiєпiдiймачами необхiдно перевірити щiльність захвату головок рейок кліщами.

7.4.7 Перед рихтуванням та  пiдйомом ділянки колiї КРМ необхiдно стежити за тим, щоб важелі захвату були належним чином пiдведенi своїми виступами під пiдошви рейок. Не дозволяється захват важелями пiд головки рейок.

7.4.8 Не дозволяється під час рихтування та підйому ділянки колiї стояти на ближче 10 м вiд КРМ.

Не дозволяється ходити по баласту, бетону або по покриттю піднятої ділянки колiї та допускати туди стороннiх осiб.

Не дозволяється виконувати будь-які роботи (різання рейок, ламання брукiвки, розшивання шпал тощо) на вiдстані ближче 30 м вiд працюючої КРМ.

7.4.9 Під кiнцi шпал пiднятої ділянки колії під час її демонтажу необхiдно підгортати баласт або пiдкладати пiд них та пiд пiдошви рейок підкладки на вiдстанi не менше 3 м.

Не дозволяється під час  виконання цих робiт, а також у разі рихтування, пiдйому ділянки колiї та пiдбитті шпал ставати у шпальнi ящики та проштовхувати ногами баласт або iншi матеріали пiд шпали та рейки. Цi операцiї необхідно виконувати вiдповiдним iнструментом.

7.4.10 Під час демонтажу ділянки  колiї колiєпiдiймачем необхiдно дотримуватися таких вимог:

— колієпідiймач не повинен установлюватися ближче 1,5 м вiд зварних і збiрних стикiв;

— пазухи рейок у мiсцях захватiв повиннi бути очищенi вiд бетону, асфальту тощо;

— розбирання вести в напрямку до місць приєднання негативних (мінусових) кабелів, мiсцезнаходження яких установлюється завчасно.

Дiльницi з приєднаними кабелями розбираються в останню чергу.

7.4.11 Під час переміщення колiєпiдiймача від однієї ділянки роботи до іншої необхiдно вживати заходів для запобiгання його сходу з рейок.

Під час транспортування колiєпiдiймача на машинi або на платформi його необхiдно надiйно закрiпити.

У разі транспортування КРМ самоходом або буксиром швидкiсть руху не повинна перевищувати 20 км/год на прямих ділянках колії i кривих з радiусами бiльше 200 м.

У транспортному положеннi опорна плита опорно-поворотного пристрою повинна бути піднята вгору та зафіксована.

7.4.12 Під час пiдйому ланки колiї та її рихтування машинiст КРМ повинен чiтко виконувати сигнали і команди керiвника робiт.

7.4.13 Перед уключенням гiдроцилiндрiв для заглиблення анкера КРМ необхiдно переконатися, що фіксуючий пристрiй виключено, а після приведення КРМ у транспортне положення перевiрити надiйність фiксацiї анкера, рихтувального механiзму та опорної плити опорно-поворотного пристрою.

7.4.14 Перед пуском двигуна важелi управлiння коробкою передач та гiдросистеми повинні бути встановлені у нейтральне положення.

7.4.15 Не дозволяється під час експлуатацiї КРМ:

— працювати на несправній КРМ;

— рихтувати, якщо торцi колiї не звiльнені від баласту;

— виважувати КРМ на опорні плити пiдйомно-поворотного пристрою, перебуваючи на КРМ;

— залишати КРМ з працюючим двигуном без нагляду;

— зупиняти двигун або робити перерву в його роботi під час опущеного рихтувального механiзму на анкерi або опорній плитi пiдйомно-поворотного пристрою;

— сходити та сiдати на КРМ під час її руху, а також перевозити на ній людей.

7.4.16 Під час виважування КРМ опорна плита її пiдйомно-поворотного пристрою повинна спиратися на двi шпали, щоб шток був посерединi шпали, а боки опорної плити повиннi бути паралельними до осi колiї.

У разі вирівнювання КРМ на підйомно-поворотному пристрої у кривiй з перевищенням зовнішньої рейки на 100 мм та бiльше пiд опорну плиту з боку внутрiшньої рейки кривої необхiдно пiдкладати дошку товщиною 3-4 см.

7.4.17 Під час монтажу пристроїв для зняття КРМ з колiї необхiдно вирiвняти основу пiд пiдставки.

Не дозволяється ухил заднiх балок бiльше 5 ‰, а переднi балки необхідно укладати, щоб вони спирались на обидвi рейки дiючої колiї.

 

 

7.5 Вимоги безпеки під час роботи на шпалопідбивних машинах

7.5.1 Перед початком роботи машинiст повинен перевірити технiчний стан шпалопідбивної машини (далі — ШПМ), оглянути інвентарні підколісні башмаки та вогнегасник.

Перевiрцi пiдлягають:  двигун, пневматична та електричні системи,  ходова частина, сигнальнi пристрої, гiдравлічнi та ручнi гальма, контрольно-вимiрювальнi прилади, робочі органи ущільнювачів баласту з вібраційними пристроями (механiчна передача ексцентрикiв, механiзм пiдйому та опускання).

7.5.2 Не дозволяється залишати без нагляду ШПМ з працюючим двигуном.

шПМ із заглушеним двигуном повинна бути загальмована гальмами і зафіксована iнвентарними пiдколiсними клинами.

7.5.3 Машинiст постійно повинен контролювати режим роботи ШПМ. Покидати робоче мiсце можна тiльки з дозволу керiвника робiт.

У разі поломки та виникнення непередбачених перешкод машинiст повинен негайно зупинити ШПМ.

7.5.4 Не дозволяється захаращувати кабiну ШПМ стороннiми предметами, паливно-мастильними матеріалами тощо.

7.5.5 Під час заправки ШПМ паливом та мастилом машинiсту ШПМ не дозволяється палити, користуватися сiрниками та іншими джерелами відкритого вогню.

Мiсця, облитi під час заправки паливом та мастилом, необхiдно витерти, а на землi – засипати пiском.

7.5.6 ШПМ повинна забезпечуватися необхідними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

7.5.7 Робота на ШПМ з ущільнення баласту дозволяється тiльки на попередньо вiдрихтованих колiях, якi не мають вiдхилень за шаблоном.

7.5.8 Опускати пристрої з ущільнення баласту та підбивати баласт пiд шпали машиніст ШПМ повинен з виносного пульту управлiння, розміщеного справа за напрямом руху. Під час дистанцiйного  керування машиніст ШПМ повинен стояти на узбiччi колiї справа від ШПМ у напрямку руху.

7.5.9 Не дозволяється приводити в дiю ексцентрики у разі неправильного розміщення робочих органів з ущільнення баласту щодо кожної рейкової нитки і шпали, а також під час опори на них. До включення ексцентрикiв необхiдно виконати попереднє пробне опускання.

Не дозволяється перевищувати встановлені швидкості обертання ексцентриків.

7.5.10 Не дозволяється переміщувати ШПМ вiд однієї шпали до iншої з опущеним робочим органом з ущільнення баласту.

ШПМ повинна перемiщатися на першій передачі.

7.5.11 Під час проїзду трамвайних вагонiв по сусідніх трамвайних колiях машинiст ШПМ зобов’язаний виключати ексцентрики i вiдновлювати пiдбивання шпал тільки після проїзду вагонiв. Машинiст повинен включати та зупиняти ШПМ плавно, без ривкiв та поштовхiв.

7.5.12 Не дозволяється пiдкидати баласт під робочі органи ШПМ з його ущільнення.

Баласт необхiдно пiдкладати у шпальнi ящики попереду машини на вiдстанi не менше 3 м вiд неї.

7.5.13 Не дозволяється ШПМ використовувати як тягач. Робочі органи з ущільнення баласту під час перемiщення ШПМ повинні перебувати в неробочому станi.

Не дозволяється причiплювати до ШПМ iншi рухомi одиницi та перевозити на нiй людей.

7.5.14 Для захисту машинiста вiд атмосферних опадiв та сонячних променів ШПМ повинна мати відповідні пристрої.

7.5.15 ШПМ необхідно переміщувати своїм ходом або на буксирi за умови  жорсткого зчеплення з вантажним або спеціальним трамвайним вагоном,  як правило, уночi.  Під час перемiщення ШПМ по колiях машинiст повинен перебувати в кабiнi.

Перемiщення виконується тiльки з дозволу центрального диспетчера.

7.5.16 Під час самостiйного руху ШПМ машинiст повинен стежити за роботою двигуна та за сигналами керівника робіт.

Швидкiсть руху на прямих ділянках трамвайних колій не повинна перевищувати 20 км/год, на спецчастинах та на кривих ділянках трамвайних колій – 10 км/год. Під час руху не дозволяється виходити з кабiни та сiдати на ходу.

7.5.17 Під час стоянки необхiдно загальмувати ШПМ ручним гальмом, а важіль  коробки передач установити в нейтральне положення.

 

 

7.6 Вимоги безпеки під час укладання трамвайних колій готовими рейко-шпальними ланками

7.6.1 Монтаж рейко-шпальних ланок трамвайної колії (далі — ланка колії) на ланкозбиральних базах та площадках повинен проводитися  згідно з розробленою і затвердженою технологічною документацією з урахуванням особливостей місцевих умов.

7.6.2 Попередньо ланки колії можуть збиратися та укладатися на прямих дiлянках.

Кривi та вузли трамвайних колій монтуються безпосередньо на мiсці їхнього укладання.

7.6.3 Готовi ланки колії з бази на об’єкти повиннi транспортуватися на спеціальних трамвайних поїздах, які обладнані вiдповiдними поворотними пристроями, або на спецiальних трайлерах.

Ланки колії необхідно надійно закрiплювати, а надійність їхнього крiплення під час переміщення слiд постійно оглядати.

7.6.4 Транспортування ланок колії по трамвайних колiях повинно проводитися під час нічної перерви руху тiльки з дозволу центрального диспетчера та за попередньо узгодженим маршрутом.

Не дозволяється у негабаритних мiсцях зустрiчний рух платформ, навантажених готовими  ланками колії.

Не дозволяється проїзд працівників на платформах з готовими ланками колії.

7.6.5 Не дозволяється під час укладання ланок колії у трамвайну колiю рух трамвайних вагонiв по зустрічній трамвайній колiї.

7.6.6 Навантаження, розвантаження та укладання в трамвайну колiю готових ланок колії проводиться тiльки кранами вiдповiдної вантажопiдіймальності.

Кожна ланка колії повинна пiднiматися та укладатися тiльки одним краном. Перед підняттям ланки колії необхiдно впевнитися у вiдсутностi на нiй будь-яких стороннiх предметiв.

Пiдняття та перемiщення ланки колії кiлькома кранами дозволяється у випадках, передбачених проектною документацією, відповідно до технологiчної карти. У карті повиннi бути схеми стропування та перемiщення ланок колії з установленим порядком виконання послідовності операцiй, положення вантажних канатiв, а також вимоги до підготовки і стану  трамвайних колiй та іншi вказівки з безпечного пiдняття та перемiщення ланок колії.

У разі пiдняття ланки колії кiлькома кранами навантаження, яке припадає на кожний кран, не повинно перевищувати його вантажопiдіймальності.

7.6.7 Крани, призначенi для укладання ланок колії, а також пристрої, що застосовуються під час укладання, повиннi відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02.

7.6.8 Ланка колії повинна закріплюватися спецiальними стропами, які забезпечують захват її в попередньо намiчених мiсцях.

Перед підняттям ланки колії необхiдно впевнитися, що захвати мiцно утримують її в рiвновазi, i тiльки пiсля цього починати пiдняття.

7.6.9 Направляти рух ланки колії необхідно iнвентарними баграми, перебуваючи не ближче ніж 2 м вiд  ланки колії.

Не дозволяється перебувати на ланці колії під час її пiдйому та перемiщення до мiсця укладання.

 

7.6.10 Не дозволяється під час укладання у трамвайну колію ланки колії:

— перебувати пiд пiднятою ланкою колії та ближче 1 м вiд неї або помiж ланкою колії та краном;

— стояти мiж шпалами в разі опущеного кiнця ланки колії та під час її рихтування.

 

 

7.7 Вимоги безпеки під час експлуатації пересувних електростанцій, перетворювачів та електроінструменту

 

7.7.1 Експлуатація електростанцiй, перетворювачів та електрифікованого iнструменту (далі – електроiнструмент) має вiдповiдати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98,  ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП 0.00-5.24-01.

7.7.2 Перемiщати електростанцiю чи перетворювач уздовж фронту робiт дозволяється тiльки пiд керiвництвом машинiста.

Під час завантаження та розвантаження потрiбно тримати їх за поручнi, якi повиннi бути справними.

Не дозволяється у разі роботи ПЕС чи перетворювача наближатися до струмопровідних  частин та торкатися їх.

7.7.3 У разі перемiщення ПЕС чи перетворювача необхідно поступово перекладати кабель, який потрiбно розташовувати в сухих  мiсцях.

Якщо магiстральний кабель необхiдно прокласти через трамвайні колiї, то його пропускають помiж шпалами пiд рейками.

Розподiльчi коробки розташовують на дерев`яних пiдставках у зручних мiсцях, щоб не заважати рухові транспорту та виконанню робіт.

7.7.4 Кабелi, що йдуть вiд ПЕС чи перетворювача до переносного iнструменту, повиннi бути захищенi гумовими шлангами від механiчних пошкоджень та вологи. Кабель можна ремонтувати тiльки пiсля його відключення.

Не дозволяється працювати з пошкодженим кабелем, а також замiнювати пошкоджений кабель окремими проводами.

Не дозволяються утворення петель, скручування та перебільшення його натягу.

7.7.5 Електроiнструмент застосовується на напругу:

—  220 В — у примiщеннях без пiдвищеної небезпеки;

— 24 В або 42 В — у приміщеннях з пiдвищеною небезпекою та поза примiщенням.

7.7.6 Не дозволяється працювати електроiнструментом пiд дощем.

7.7.7 У разі виявлення напруги на корпусi електроiнструменту необхiдно припинити роботу.

7.7.8 Живлення електроінструменту дозволяється тільки через спецiальну iзольовану  вилку. Штепсельнi з’єднання (розетки, вилки), що застосовуються на напругу 24 В або 42 В, своїм зовнiшнiм виглядом  та  кольором повиннi  вiдрiзнятися вiд штепсельних з’єднань на напругу 220 В.

7.7.9 Під час переходу на нову дiлянку роботи, перерв, а також перед пропуском трамвайного вагона електроiнструмент необхідно вiдключити та прибрати за межi габарита колії.

Залишати трамвайні колiї у разі наближення трамвайного вагона необхідно своєчасно та органiзовано.

7.7.10 Рейкосвердлильний верстат приводиться в дiю тiльки пiсля щiльного закрiплення свердла, установлення станка на потрiбне мiсце та закрiплення його скобою.

7.7.11 Рейкорiзальний верстат до приведення його в дію необхідно надiйно закрiпити, а рама з пилкою повинна бути зверху рейки.

7.7.12 Не дозволяється під час роботи рейкосвердлильних та рейкорiзальних верстатів очищати свердла та ножівкові полотна.

Пiд час свердлiння отворiв у шпалах не дозволяється вiдмiтати вiд свердла дерев`янi стружки.

7.7.13 Не дозволяється під час роботи тримати шлiфувальну машину за наждачний круг.

Точильнi та  шлiфувальнi круги повиннi бути закриті стальними кожухами.

Не дозволяється працювати зi знятим кожухом та без захисних окулярiв.

7.7.14 Працювати дозволяється тiльки з перевiреними та випробуваними наждачними кругами, на яких повинна бути нанесена дата останнього випробування.

 

 

7.8 Вимоги безпеки під час гнуття рейок

 

7.8.1 Гнуття рейок на машині для гнуття рейок (далі – машина) та переносному гідравлічному або ручному пресi (далі — прес) проводиться під керівництвом особи, яка має відповідну пiдготовку та посвiдчення на право управлiння машиною (пресом).

7.8.2 Машина на монтажній площадці повинна бути встановлена горизонтально та мiцно закрiплена.

7.8.3 У разі гнуття рейок за межами монтажної площадки необхідно застосовувати прес.

7.8.4 Машину та прес до початку роботи потрiбно оглянути, змастити та вiдрегулювати відповідно до вимог інструкції з експлуатації.

7.8.5 Машина та прес повиннi бути заземленi вiдповідно до вимог ДНАОП 0.00.1.21-98.

7.8.6 Рейки в машину та прес подають за допомогою кранових пристроїв.

Під час подачі рейок вручну необхiдно керуватися вказівками керівника робіт.

7.8.7 Під час гнуття рейки машиною i пресом не дозволяється стояти із зовнішнього боку вигину рейки.

7.8.8 Не дозволяється вимiрювати радiус рейки радіусометром або лекалом у разі, якщо рейка затиснута у вальцях машини або преса, а також під час гнуття рейки.

7.8.9 Під час роботи машини та преса не дозволяється оглядати, ремонтувати та очищати, а також пiдіймати вигнуту рейку, переставляти та встановлювати на пiдкладки.

7.8.10 Не дозволяється виконувати роботи за допомогою машини чи преса:

— особам, що не мають відповідної підготовки з гнуття рейок;

— у разі несправностi огорожі муфти, яка з’єднує насос з електродвигуном;

— у разі недостатньої кiлькостi мастила в бачку для насоса та його несправностi.

 

 

7.9 Вимоги безпеки під час розбирання та влаштування дорожнього покриття  на трамвайних коліях

7.9.1 Зона виконання робіт з розламування дорожнього покриття з асфальту або штучного каменю повинна бути огороджена, працівники повинні бути розставлені так, щоб не поранити один одного ломами.

7.9.2 Під час розпушування дорожнього покриття плужними розпушувачами, причіпленими до тракторiв-тягачiв, необхiдно попередньо зняти з трамвайних колiй тяги та електроз`єднувачі. У зонi  робіт з розпушування не повинно бути сторонніх осіб.

7.9.3 Під час розламування асфальту та розпушування дорожнiх покриттiв iз штучного каменю вiдбiйними молотками з використанням компресора необхiдно дотримуюватися заходів безпеки (установити попереджувальні знаки, огородити робочу зону тощо).

7.9.4 Транспортування та складування старого асфальту, а також прибирання штучного каменю повиннi здiйснюватися автонавантажувачем з ковшем.

У разі вiдсутностi автонавантажувача роботу з перенесення асфальту або каменю необхідно виконувати з використанням засобів малої механізації (тачок, нош тощо). Перекидання камiння не повинно перевищувати відстані 6 м з наступним складуванням у купи в мiсцях складування.

Під час перекидання камiння робоча зона повинна бути огороджена.

7.9.5 Камiння, асфальт та залiзобетоннi плити покриття повиннi складатися в мiсцях,  де вони не будуть перешкоджати руху трамвайних вагонів, автотранспорту, пiшоходiв, а також колiйним роботам.

Не дозволяється складувати цi Під час транспортування колiєпiдiймача на машинi або на платформi його необхiдно надiйно закрiпити.матерiали мiж коліями.

Під час складування асфальту та каміння працівники повиннi, не скупчуючись, розташуватися з одного боку штабеля.

7.9.6 Навантаження старого асфальту та камiння на транспортнi засоби повинне проводитися автонавантажувачами або екскаваторами.

7.9.7 Під час навантаження вручну працівникам необхідно розташуватися тiльки з одного боку завантажуваного транспортного засобу на достатнiй вiдстанi один вiд одного. Не дозволяється перекидати камiння на протилежний бік транспортного засобу.

7.9.8 У разі укладання покриття із щебеню без закриття руху трамвайних вагонів рівень накиданого камiння не повинен перевищувати висоти головки рейок бiльш нiж на 3 см.

7.9.9 Демонтаж та монтаж у трамвайних колiях залiзобетонних плит покриття, розвантаження i завантаження їх на транспортнi засоби повинне проводитися автокранами або iншими вантажопідіймальними механiзмами

7.9.10 Працівники, зайнятi на вкладаннi плит покриття, повинні розташовуватися обличчям назустрiч руху трамвайних вагонів та автотранспорту.

Якщо за технологiєю робiт розташовуватися обличчям назустрiч руху неможливо, то повинен виставлятися сигнальник, який попереджає працівників про наближення транспортних засобів.

 

 

7.10 Вимоги безпеки під час технічного обслуговування (утримання) трамвайних спецчастин

 

7.10.1 Очищення та змащування трамвайних спецчастин, регулювання та дрiбний ремонт перевідних стрілкових механізмiв (автозамикачiв,  тяг  тощо) та стрiлкових вістряків повиннi виконуватися механiзованими бригадами у складi не менше трьох осіб згідно з технологією робіт, затвердженою роботодавцем.

7.10.2 Під час роботи машина для очищення та змащування стрілок (далі –МОС) повинна бути загальмована стоянковим гальмом та огороджена дорожніми знаками відповідно до вимог Правил дорожнього руху та ГОСТ 23407-78.

Уночi необхідно вмикати габаритнi та сигнальнi вогнi.

7.10.3 Не дозволяється вiдкривати фланці,  запорну арматуру, оглядові вiкна, роз`єднувати трубопроводи та шланги тощо під час роботи двигуна, а також за наявності у цистерні та інших резервуарах стиснутого повiтря.

7.10.4 Перед початком роботи з очищення, регулювання та змащення стрiлок автоматичне (централiзоване) керування, а також пристрої обігріву повиннi бути вимкненi, а стрiлки повнiстю знеструмлені.

7.10.5 Під час роботи на стрiлках кришки стрiлкових коробок, iнструмент та пристрої необхідно складати поблизу мiсця роботи таким чином, щоб не заважати рухові трамвайних вагонів, транспортних засобів та працюючим.

Не дозволяється вкладати будь-які предмети в рейковi жолоби.

 

 

7.10.6 Під час роботи на спецчастинах необхiдно дотримуватись таких вимог безпеки:

— вiдкривати кришки стрiлкових коробок та водостічних колодязiв тiльки спеціальними гаками;

— регулювання стрiлкових перевідних механiзмiв, ручного очищення та змащування стрiлок необхідно виконувати спеціальним інструментом та пристроями;

— не дозволяється ставати на рамнi рейки та стрілкові вістряки.

7.10.7 Під час  ручного  переведення стрiлкових вістряків ломик слiд уставляти мiж вістряком та рамкою рейки якомога ближче до гострого кінця вістряка на всю глибину жолоба. Для зняття вістря 7.10.4 Перед початком роботи з очищення, регулювання та змащення стрiлок автоматичне (централiзоване) керування, а також пристрої обігріву повиннi бути вимкненi, а стрiлки повнiстю знеструмлені.ка необхідно застосовувати спецiальний захват.

7.10.8 Для пропуску трамвайних вагонів, а також у разі несправних перевідних механізмів необхідно обов`язково в жолоби стрiлки бiля початку вістряка закласти пружинисту круглу гуму.

7.10.9 Закiнчивши роботу на спецчастинах вузла, необхідно впевнитися у чiткій роботi всiх стрiлок.

 

 

7.11 Вимоги безпеки під час очищення трамвайних колій

 

7.11.1 Спеціальні трамвайні вагони з навiсним обладнанням (снiгоочисники, вагони для очищення жолобів рейок та  змащування кривих, для шліфування рейок, для вимірювання трамвайних колій тощо) та автомобілi (трактори) з навiсним обладнанням (для пiдмiтання, прибирання, змащування рейок тощо) повиннi обслуговуватися на лiнії постійно закрiпленими за ними бригадами: водіями, водiями-машинiстами, трактористами, бригадами колiйних працівників, слюсарями тощо.

Замiна працівників у таких бригадах проводиться тільки за розпорядженням керівника служби (дистанції) колії.

7.11.2 Випуск на лiнiю спеціальних трамвайних вагонів з навiсним обладнанням здійснюється з дозволу центрального диспетчера, який встановлює маршрут руху.

7.11.3 Трамвайні вагони та автомобілі (трактори), які вкомплектовані навiсним обладнанням для обслуговування трамвайних колій, повиннi:

— випускатися на лiнiю в справному станi;

— мати заземлення електрообладнання;

— мати габаритне та сигнальне освітлення;

— мати необхідний комплект iнструментiв для дрiбного ремонту, замiни шлiфувальних брускiв, фрез, скребків тощо, а також для регулювання змащувальних пристроїв;

— бути обладнані первинними засобами пожежогасiння (вогнегасниками, пiском, лопатами тощо).

У кабінах трамвайних вагонiв і автомобілів (тракторів), які виконують роботи з очищення, повиннi бути вивiшенi на видних мiсцях iнструкцiї з експлуатацiї, охорони праці, маршрутні схеми.

Навісне та причіпне спеціальне обладнання перед виїздом повинно бути оглянуте, змащене і випробовуване.

Усі рухомі частини механізмів (ланцюги, муфти, важелі тощо), апарати та окремі їх частини, які перебувають під напругою, повинні мати огородження.

7.11.4 Не дозволяється обслуговувальному персоналу під час роботи на лiнiї трамвайних вагонів, автомобілів (тракторів) з навiсним обладнанням:

— передавати керування вагонами, машинами та навiсним обладнанням стороннiм особам;

— вiдволiкатися вiд своїх обов`язкiв, відлучатися та залишати рухомий склад без нагляду;

— стояти на пiдніжках, заходити та виходити на ходу, виглядати з вiкон та дверей;

— порушувати правила дорожнього руху.

7.11.5 Не дозволяється під час роботи на лінiї трамвайних вагонів та автомобiлiв (тракторів) з навісним обладнанням виконувати на ходу будь-який ремонт, огляд, змащування та iншi роботи.

Усi названі роботи, а також замiна деталей (шлiфувальних брускiв, фрез або скребків тощо) повинні виконуватися в депо, на запасних коліях кінцевих пунктів або на магiстральних  колiях (вночi) за наявності діючого габаритного, сигнального та загального освiтлення, огорож місць виконання робіт дорожніми знаками, з опущеними струмоприймачами та вимкненими головними електричними вимикачами.

У разі виявлення несправностей роботу спеціальних трамвайних вагонiв та автомобілiв (тракторів) на лiнії слiд припинити. Подальший ремонт повинен виконуватися в стацiонарних умовах.

7.11.6 Для  запобігання  пожежам  необхідно  керуватися  вимогами НАПБ А.01.001-2004.

7.11.7 Під час спiльної роботи на лінiї вагона-снiгоочисника та притиральної машини мiж ними повинен витримуватись iнтервал не менше 40 м.

7.11.8 Щіткові барабани снiгоочисникiв та притиральної машин слiд опускати в робоче положення плавно, без ривкiв.

Робоче положення щiткових барабанiв фiксується спецiальними пристроями, якi встановлюють барабан на 5 см нижче рiвня торкання щіткою шляхового покриття (головки рейки).

7.11.9 Під час роботи снiгоочисника на лiнiї щiтковi барабани повиннi вимикатися:

— у разі проїзду бiля зупинок, де перебувають пасажири, а також у мiсцях скупчення людей;

— на вузьких вулицях навпроти низько розташованих вікон будинкiв та вiтрин магазинiв;

— під час перетину колій трамвайних стрілок.

За наявності на колії перешкод снігоочисник потрiбно зупинити та прибрати перешкоду.

7.11.10 При великих снiгових заметах снігоочисник з боковим плужним вiдвалом повинен рухатися зі зниженою швидкiстю.

Не дозволяється використовувати боковий плужний вiдвал снігоочисника:

— у вузьких проїздах, якщо житловi будинки розташованi на відстанi менше 3 м вiд колiй;

— за наявності iнтенсивного руху транспортних засобів у безпосереднiй близькості від трамвайних колiй.

7.11.11 Прибиральна машина повинна сповiльнювати руx або припиняти роботу на окремих дiлянках з урахуванням місцевих обставин з таким розрахунком, щоб не забруднювати громадян.

7.11.12 Під час ожеледi та в разі слизького покриття притиральна машина повинна рухатися з меншою швидкістю, не обганяти транспортні засоби, що рухаються попереду, зменшувати швидкiсть на ухилах, на крутих поворотах.

7.11.13 Пропускаючи трамваний вагон, підмiтальна машина повинна з’їжджати з колій тiльки праворуч. У цьому разі водій підмітальної машини повинен стежити за проїжджим трамвайним вагоном та не наближатися до нього на відстань менше 1 м.

7.11.14 Водій пiдмiтальної машини не повинен зупинятися в межах трамвайних колiй,  на перетинах, переїздах, на мостах та шляхопроводах.

7.11.15 Очищення щіткового барабана, огляд та ремонт навісних пристосувань необхiдно проводити під час зупинки підмітальної машини в безпечному мiсцi.

Очищення барабана  виконується спеціальним iнструментом у рукавичках.

7.11.16 Колiєприбиральна машина під час прибирання листя та смiття з трамвайних колiй не повинна перешкоджати рухові трамвайних вагонів.

7.11.17 Щiткові барабани заряджаються ворсом у майстернi на спеціальному обладнанні відповідно до вимог підприємства-виготівника.

Заряджання проводиться під наглядом моториста, який зобов`язаний у разі необхідності негайно зупинити роботу спеціального обладнання.

Під час заготівлі ворсу треба застосовувати відповідні ЗІЗ.

7.11.18 Під час роботи на трамвайному вагоні, автомобілі (тракторі) з навiсним обладнанням для чищення жолобів та пристроїв для змащування необхiдно:

— не допускати, щоб величина тиску в резервуарах з графітовою сумішшю була більшою за встановлену інструкцією підприємства-виробника;

—  не палити та не користуватися вогнем  поблизу  змащувальних та горючих матеріалiв;

— не допускати стороннiх осiб до органів керування навiсним обладнанням та агрегатами;

— перед заправкою графiтовою сумішшю резервуар не повинен бути пiд тиском.

7.11.19 Конструкція резервуара повинна вiдповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94 щодо його безпечної експлуатації та можливості огляду, очищення, промивання, продування та ремонту.

7.11.20 Шліфувати рейки слiд пiд час нiчної перерви руху за попередньо узгодженим графiком.

Маршрут проїзду рейкошлiфувальникiв до мiсця роботи і випуск їх на лінiю   щоразу повинні погоджуватися з центральним диспетчером з відміткою у колійному листі.

7.11.21 Шлiфувати рейки повинна бригада з двох осіб: водiя, який керує вагонами і шліфувальними механiзмами, та слюсаря, що контролює якiсть шліфування, замiнює шлiфувальнi бруски та стежить за їхнім станом і огородженням.

7.11.22 Вагон-колієвимірювач та самохiдний колiєвимiрювальний візок допускаються до роботи на лінії з дозволу центрального диспетчера.

На вагоні-колієвимірюваючі та самохідному колiєвимiрювальному вiзку необхідно передбачати габаритне та сигнальне освiтлення.

7.11.23 Під час зупинок на лінії вночі вагон-колiєвимiрювач та самохідний колiєвимiрювальний вiзок повинні вмикати габаритні та сигнальні вогні та огороджуватися дорожніми знаками  відповідно до вимог Правил дорожнього руху.

У разі проведення контрольних промiрів з боку можливого руху транспортних засобів необхідно виставити сигнальника зі складу бригади.

 

 

7.12 Вимоги безпеки під час роботи з хопер-дозаторами

7.12.1 До початку роботи і пiсля завантаження баластним матеріалом (щебінь тощо) обладнання хопер-дозаторів повинне бути оглянуте та перевiрене.

Перевiряються з’єднання повiтряних магiстралей помiж вагонами, справнiсть кранiв, дiя розвантажувальних та дозувальних пристроїв, шарнірних з’єднань, замкiв та люкiв.

7.12.2 Не дозволяється обслуговувальному персоналові під час навантаження та розвантаження хопер-дозатора перебувати в зонi роботи екскаватора або пiд бункером (якщо бункерне завантаження), а також у кузові хопер-дозатора.

7.12.3 Для управлiння хопер-дозатором та регулювання положення розвантажувальних люкiв та кришок необхідно застосовувати тiльки спецiальний iнструмент.

7.12.4 Баластний матеріал (щебінь тощо) вивантажують під час руху хопер-дозаторiв iз швидкiстю 3-5 км/год пiд керiвництвом керівника робіт.

Роботи з розвантаження баластного матеріалу (щебінь тощо) повинна виконувати особа, яка несе вiдповiдальнiсть за безпечну роботу хопер-дозаторів.

7.12.5 Не дозволяється пролазити через вiдкритi люки в бункер хопер-дозатора, регулювати механiзми, а також перебувати в зонi пiдняття та опускання дозаторiв під час подачі стиснутого повiтря.

7.12.6 Не дозволяється розвантажувати баластний матеріал (щебінь тощо) iз хопер-дозаторiв під час руху трамвайних вагонів по сусідніх трамвайних колiях.

7.12.7 Вивантажений баластний матеріал (щебінь тощо) повинен перебувати за межами габариту рухомого складу, а рейки пiсля розвантаження необхідно очистити на обох колiях.

Пiсля розвантаження баластного матеріалу (щебінь тощо) обладнання хопер-дозаторiв слiд закрiпити у транспортному положеннi.

7.12.8 Не дозволяється завантажувати та розвантажувати з хопер-дозаторiв мерзлий баластний матеріал (щебінь тощо) .

7.12.9 Не дозволяється прогрiвати замерзлi крани резервуарiв  стиснутого повiтря паяльною лампою або факелом.

Перед подачею повітря у магiстралi крани необхiдно продути.

 

 

7.13 Вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт

 

7.13.1 Вантажно-розвантажувальнi та транспортнi роботи повиннi виконуватися за допомогою вантажопiдйомних кранів і механiзмiв, засобів малої механізацiї відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції  України 20.02.98 за № 128/2568 (із змінами), Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці   України   від  13.01.97 № 5  (ДНАОП 0.00-1.28-97), Типової       інструкції     з    безпечного   ведення       робіт      для         кранівників    (машиністів)    стрілових     самохідних   (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом   Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за № 371/907 (ДНАОП 0.00-5.03-95), державного стандарту „ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3518-81). Изменения: 1982”   (ГОСТ 12.3.009-76).

7.13.2 Вантажно-розвантажувальнi роботи повиннi бути обов’язково механiзованi для вантажів масою бiльше 50 кг, а також у разі підняття вантажiв на висоту понад 3 м.

7.13.3 До вантажно-розвантажувальних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які не мають медичних протипоказань до виконання даного виду робіт, пройшли інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці у вастновленому порядку.

7.13.4 Не дозволяється розміщувати та працювати автомобiльним, пневмоколісним, гусеничним кранам та кран-екскаваторам на неспланованому, неущiльненому грунті, а також на площадці з ухилом, бiльшим за вказаний у паспорті зазначених транспортних засобів.

7.13.5 Для роботи стрілкові самохiдні крани з виносними опорами (аутригерами) необхідно встановлювати на всi опори iз застосуванням iнвентарних прокладок.

Під час установлення крана на робочій площадці його необхiдно загальмувати стоянковим гальмом та вжити заходів  для недопущення самовiльного руху.

7.13.6 Маса вантажу, що пiднімається, з урахуванням пристроїв для захоплення вантажів та тари, не повинна перевищувати максимальної (паспортної) вантажопідйомності крана для даного вильоту стрiли.

Не дозволяється пiдіймати вантаж, вага якого невiдома.

Особа, відповідальна за переміщення вантажів, повинна знати масу важких вантажів (рейок, стрілок, хрестовин, перехрещень, шпал, залізобетонних  плит тощо) і стежити за тим, щоб вона не перевищувала вантажопідйомності машин, які застосовуються.

Змінювати виліт стріли крана з пiдвішеним вантажем дозволяється тiльки в межах вантажної характеристики крана.

7.13.7 Не дозволяється пiдтягувати (волочити) вантажі вантажопiдйомними машинами косим натягом канатiв або поворотом стрiли, а також піднiмати елементи та конструкцiї, які защемлені, зачеплені, присипанi землею чи снiгом, або такi, що примерзли до rрунту.

7.13.8 Якщо вантаж переміщується горизонтально, то вiн повинен бути пiднятий не менш нiж на 0,5 м вище перепон, що є  на його шляху.

Не дозволяється перебування сторонніх  осіб у зоні дії крана та в зоні переміщення вантажу.

7.13.9 Під час навантаження та розвантаження рейок, спецчастин, залiзобетонних плит, шпал та iнших вантажів їх необхідно підтримувати легкими баграми або гнучкими чалковими пристроями.

7.13.10 Навантажувати, розвантажувати та розкладати залiзобетонні шпали дозволяється тільки за допомогою механізмів.

Під час укладання залiзобетонних шпал у штабелi необхідно поміж рядами класти прокладки iз дощок. Висота штабелiв не повинна перевищувати 15 рядiв.

7.13.11 Вантажi слiд пiднiмати, опускати та перемiщувати плавно, без ривків та рiзких поворотiв. Пiсля пiдняття вантажу на висоту не більше 0,2-0,3 м необхiдно перевiрити правильнiсть  зачеплення та стропування і, тiльки переконавшись у їх надійностi, продовжувати пiдйом.

7.13.12 Під час укладання вантажу краном на транспортнi засоби або на площадку не дозволяється тягнути вантаж руками на себе.

Поправляти вантаж витягнутими руками дозволяється тiльки від себе за умови підняття його на висоту до 1 м над площадкою.

7.13.13 Під час навантаження та розвантаження матерiалiв пакетами (шпали, дошки тощо) необхiдно стежити за станом зв’язаного пакета,  рівномiрним закрiпленням строп та рiвновагою вантажу.

7.13.14 Під час підйому краном прямих та кривих рейок та iнших довгомiрних вантажів слiд застосовувати спеціальнi траверси-коромисла, що забезпечують рівновагу вантажу та рiвномiрний розподiл навантаження на кожний бiк траверси.

До довгомірних вантажiв слід вiдносити вантажi довжиною понад 5 м.

7.13.15 Під час пiдйому краном залiзобетонних плит, блоків тощо необхiдно  зачіплювати їх тільки в місцях, передбачених проектом робіт.

7.13.16 Експлуатація крана із скошеною стрілою на автомобiлi повинна виконуватися, окрiм водія (машинiста крана), не менш нiж двома працівниками, один з яких повинен бути  відповідальним за сигналізацію під час переміщення вантажів.

7.13.17 до початку роботи крана із скошеною стрiлою необхiдно оглянути та перевiрити крiплення стрiли, справність лебiдки та троса, пристрою вiдбору  потужностi та коробки реверса.

7.13.18 Під час роботи на кранах iз скошеною стрiлою необхiдно додержуватися таких вимог безпеки:

— стропувати вантажi тільки справними та надiйними тросами;

— перебувати вiд вантажу, що піднімається, на відстані не ближче 2 м;

— направляти вантаж тiльки легкими баграми або гнучкими чалочними пристроями;

— стежити під час навантаження та розвантаження елементiв стрiлкових переводів, коротких рейок, залiзобетонних плит тощо за надiйним зачепленням вантажу, його рівновагою та вiдповiдністю маси вантажу граничнодопустимому навантаженню на кран;

— не допускати підтягування вантажiв тросом крана;

— не допускати руху автомобiлiв або платформ з пiднятим на стрiлi вантажем.

У неробочий час та під час переміщення скошена стрiла повинна бути надiйно закрiплена в транспортному положенні.

7.13.19 Не дозволяється під час роботи краном із скошеною стрілою проводити:

— навантаження та розвантаження у разі несправної стрiли та з несправним автоматичним вимикачем;

— навантаження та розвантаження із закритими бортами автомобiля або платформи.

7.13.20 Кранові механізми та пристосування на транспортні засоби для транспортування рейок повиннi відповiдати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02.

7.13.21 Під час завантаження та розвантаження транспортер рейок повинен бути загальмований.

7.13.22 Під час виконання робіт з вантажами необхiдно стежити за тим, щоб:

— маса вантажу не перевищувала вантажопiдйомності крана для вiдповідного вильоту стрiли;

— дані про вантажопідйомність крана повинні бути нанесені на стрілi крана;

— під час підняття вантажу верх блока не доходив до граничного положення;

— вантаж не розхитувався і не зачiпав стiйок ферми та бортів платформи.

7.13.23 Рейки чи iншi вантажi повиннi бути попередньо підготовлені до навантаження та розташовані в межах вильоту стрiли крана транспортера рейок і не повиннi виходити за межi  довжини платформи.

7.13.24 Під час навантаження та розвантаження не дозволяється перебувати в зонi перемiщення вантажу, пiднятого краном.

Направляти вантажі на платформу слiд розчалками або баграми, розміщуючись з торця вантажу на вiдстанi не ближче 1м.

7.13.25 Навантаження платформи транспортера рейок вище його бортiв не дозволяється.

Рейки та iншi вантажi на платформi повинні бути надійно закрiпленi для запобiгання їх поздовжнього та поперечного змiщення під час руху.

7.13.26 Під час стропування рейок та iнших вантажів необхiдно виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.03-02, Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від  25.09.95 № 135,   зареєстрованої  в  Міністерстві  юстиції України  10.10.95 за № 372/908 (ДНАОП 0.00-5.04-95).

7.13.27 Ремонтувати електрообладнання транспортера рейок дозволяється тільки в стаціонарних умовах трамвайного депо або ремонтних майстерень.

7.13.28 Кранова стрiла транспортера рейок під час його руху повинна бути прибрана під ферму та зачинена.

Не дозволяється під час руху перебувати на завантаженій платформi.

7.13.29 Усередині кабiни транспортера рейок повиннi бути вивiшенi інструкції з технічної та безпечної його експлуатацiї.

7.13.30 Під час навантаження рейок на трамвайні платформи їх слід укладати на шпальні підкладки і надійно закріплювати від поздовжніх та поперечних зсувів.

Криві рейки дозволяється перевозити тільки на одиночних платформах, транспортерах рейок або на спеціальних трайлерах з надійним кріпленням вантажу.

7.13.31 Рейки, які розвантажуються, необхідно розкладати вздовж фронту робіт у такі місця, де вони не перешкоджають рухові міського транспорту і де зручно виконувати їх зварювання.

7.13.32 Під час переміщення на вантажних трамвайних платформах спецчастин (елементів стрілкових переводів, перехрещень тощо) необхідно укладати їх у межах габариту таким чином, щоб виключити можливість поперечного і поздовжнього зсувів під час руху.

Спецчастини, які розміщуються на платформі в два ряди, необхідно надійно закріплювати.

7.13.33 На платформах шпали та бруски необхідно укладати рядами у вигляді сходів.

Шпали, які вкладені вище бортів або у вигляді зв`язаних пакетів, закріплюються тросами або проводом.

7.13.34 Навантажувати та розвантажувати баласт з трамвайних платформ та платформ самоскидів необхідно тільки за вказівкою керівника робіт, який зобов`язаний стежити за дотриманням габаритів під час навантаження та розвантаження.

Під час руху не дозволяється відкривати та закривати борти, а також розвантажувати баласт.

7.13.35 Не дозволяється перевозити працівників на платформах, завантажених колійними матеріалами.

 

 

 

8 ВИМОГИ  БЕЗПЕКИ  ПІД ЧАС ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ  І  РЕМОНТУ КОНТАКТНОЇ  МЕРЕЖІ, ПРИСТРОЇВ  СЦБ ТА ЗВ’ЯЗКУ

 

 

8.1 Загальні  вимоги безпеки

 

8.1.1 Діючими контактними мережами, пристроями СЦБ та зв`язку міського електротранспорту вважаються такі мережі або їх окремі  ділянки та пристрої, які перебувають під номінальною напругою, що не перевищує 1000 В, або на які в будь-який час може бути подана напруга включенням комутаційної апаратури, збіркою комутаційних з’єднань, а також контактна мережа, що розміщена в зоні наведеної напруги або має перетинання з діючою ПЛ.

Ці контактні мережі обслуговує персонал, якому дозволено виконання оперативних  перемикань, ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт або випробування.

8.1.2 Роботи на контактних мережах, пристроях СЦБ та зв’язку щодо їх організації поділяються на такі, що виконуються:

— за нарядом-допуском (далі — наряд), визначеним у додатку 1 до Правил;

— за розпорядженням;

— у порядку поточної експлуатації.

8.1.3 Роботи в електроустановках щодо забезпечення заходів безпеки подiляються на такі категорiї:

—  ті, що виконуються на контактній мережі під напругою, з вирівнюванням потенціалів на пристроях СЦБ з вимкненням мінусового полюса;

— ті, що виконуються без зняття напруги віддалік струмопровідних частин, що перебувають під напругою;

— зі зняттям напруги.

8.1.4 Робота під напругою виконується:

— на струмопровідних частинах з використанням ізолювальних захисних засобів та пристосувань;

— з ужиттям технічних або організаційних заходів у зв`язку з наближенням працівників або ремонтного оснащення та  інструменту до струмопровідних частин, які перебувають під напругою, на відстань менше 0,6 м;

— на вимкнутій контактній мережі або спорудах та пристроях, під час виконання якої можливе наближення персоналу або ремонтного оснащення та інструменту до  проводів інших електромереж, що перебувають під напругою до 1000 В, на відстань менше 0,6 м.

8.1.5 Роботою без зняття напруги вiддалiк струмопровідних частин, що перебувають пiд напругою, вважається робота, під час якої є неможливим наближення працівників і ремонтного оснащення та інструмента, що застосовується ними, до струмопровідних частин на вiдстань менше 0,6 м.

8.1.6 Роботою, яка виконується на контактнiй мережi з вирiвнюванням потенцiалiв,  вважається така робота, під час виконання якої всi проводи та струмопровідні частини, якi перебувають у зоні робiт, вмикаються пiд однаковий потенцiал.

8.1.7 Роботою, яка виконується на пристроях СЦБ під час вимкнутого мiнусового проводу, уважається робота, яка виконується на обладнаннi,  приєднаному до контактного проводу, що перебуває на висотi вiд рiвня підлоги бiльш ніж 3 м.

8.1.8 Із зняттям напруги вважається така робота, яка за умовами безпеки проводиться зі зняттям напруги із струмопровідних частин, що перебувають у зонi виконання робiт.

8.1.9 Залежно від характеру робіт дозволяється одному або декільком членам бригади з групою електробезпеки не нижче ІІІ перебувати на різних монтажних   вишках   і   в   різних   місцях   ділянки   робіт.   Члени   бригади,  що

перебувають окремо від виконавця робіт, повинні бути ним проінструктовані щодо безпечного виконання робіт.

 

 

8.2 Вимоги безпеки під час технічного обслуговування і ремонту контактної мережі, пристроїв СЦБ та зв’язку

 

8.2.1 Обходи та огляди обладнання контактних мереж, пристроїв СЦБ та зв’язку можуть проводитись одним працівником. Про всi несправностi, якi потребують термiнового усунення, працівник, який їх виявив, зобов`язаний повiдомити диспетчера служби електрогосподарства  або особу, що виконує його функцiї, свого безпосереднього керівника або самостійно органiзувати роботи з усунення несправностi.

8.2.2 Під час обходу та огляду електричних пристроїв завжди потрiбно мати на увазі,  що лiнiї та обладнання перебувають пiд напругою.

Під час огляду не дозволяється знiмати попереджувальнi плакати і огородження та виконувати будь-якi роботи.

8.2.3 Огляд секцiйних (дiльничних) рубильників, пристроїв СЦБ та зв’язку, установлених на висотi до 3 м від рівня підлоги, може проводитись одним працівником, який має групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

Для огляду дозволяється відчиняти двері шаф, пультів управління тощо.

У разі такого огляду не дозволяється відлучатися від пристроїв, не зачинивши двері,  проводити будь-якi роботи, торкатися струмопровідних частин та допускати сторонніх осіб.

8.2.4 Огляд пристроїв з площадки підйомника проводиться не менш нiж двома працівниками.

8.2.5 Оперативне обслуговування контактних мереж, пристроїв СЦБ та зв’язку виконується виїзною оперативно-ремонтною бригадою (далі-бригада),  спецiально навченою та пiдготовленою для виконання оперативної роботи.

8.2.6 Списки працівників бригади, якi мають право видавати оперативнi розпорядження, та списки працівників, якi мають право вести оперативнi перемикання, повиннi затверджуватися керівником.

8.2.7 Оперативнi перемикання проводяться з використанням комутацiйних апаратiв  (роз’єднувачiв, перемикачів, рубильникiв) або розбиранням (збиранням) контактних  комутацiйних з’єднувань, дужок живлення, секцiйних iзоляторiв, виводiв кабелiв живлення, проводів, пристроїв СЦБ.

8.2.8 Записи в оперативному журналі мають право вести працівники, які виконують оперативнi  обов’язки та перемикання.

8.2.9 Оперативне спілкування повинно вестися працівниками ясно та чiтко, виключаючи можливiсть неправильного тлумачення завдань та повiдомлень, дотримуючись однаковості в найменуваннi апаратури та операцiй.

8.2.10 Оперативне розпорядження може бути усним, передане безпосередньо по телефону, радiо або письмово, оформлене записом в оперативному журналi.

8.2.11 Кількість перемикань, яка видається однiй бригадi, не обмежується. Перед виїздом бригади кожне розпорядження повинно бути окремо записано в оперативному журналi.

Працівник, який виконує перемикання, повинен одержати розпорядження від особи, яка віддає розпорядження, безпосередньо перед початком роботи.

8.2.12 Під час видачi оперативного розпорядження на виконання перемикання особа, що вiддає розпорядження, повинна вказати працівникові, який виконує перемикання, необхiдну послiдовнiсть усiх операцiй.

8.2.13 Працівник, який виконує перемикання та одержав усне або по телефону чи радiо оперативне розпорядження, записує в оперативному журналi отримане розпорядження та повторює його, а особа, яка віддала розпорядження або пiдтверджує правильнiсть розпорядження, або вносить у нього вiдповiдну поправку, пiсля чого працівник, який отримав оперативне розпорядження, приступає до його виконання.

8.2.14 Після виконання оперативного перемикання працівник, який виконував розпорядження, доповiдає про його виконання особі, яка віддала розпорядження.

8.2.15 Оперативні перемикання на контактнiй мережi та в пристроях СЦБ проводяться без бланкiв перемикання.

8.2.16 Оперативні перемикання на контактнiй мережi та в пристроях СЦБ проводяться двома особами: одна з них повинна мати групу з електробезпеки не нижче IV, а друга — не нижче ІІІ.

Оперативні перемикання стосуються роз’єднувачiв, що встановлені на висотi бiльше 3 м та мають привід, а також рубильників, установлених у шафах пристроїв СЦБ, якi не мають струмопровідних частин, що доступнi випадковому доторканню.

8.2.17 Оперативні перемикання виконуються двома особами, з яких перша, що виконує оперативні обов’язки та контролює правильність виконання перемикань, називає другій особi, що виконує перемикання, чергову операцiю.

Друга особа, яка виконує перемикання, повторює її та здійснює перемикання лише після підтвердження правильності названої операції першою особою, що контролює виконання операції практично.

8.2.18 Оперативнi перемикання повиннi проводитися із застосуванням захисних засобiв: дiелектричних рукавичок, підйомників, iзолювальних штанг.

Перемикання з площадок підйомників виконуються в діелектри7.13.32 Під час переміщення на вантажних трамвайних платформах спецчастин (елементів стрілкових переводів, перехрещень тощо) необхідно укладати їх у межах габариту таким чином, щоб виключити можливість поперечного і поздовжнього зсувів під час руху.чних рукавичках.

8.2.19 Умикання напруги на дiльниці контактної мережi потрiбно проводити включенням комутацiйних апаратiв на пiдстанцiї, рубильників у шафі живлення або секцiйного роз’єднувача.

Як виняток, допускається вмикати напругу замиканням секцiйних iзоляторiв з обов’язковим попереднiм шунтуванням секцiйного iзолятора перемичкою-закороткою (перерiзом 95  мм 2 ) та пружинними лещатами.

8.2.20 До робіт, які виконуються із зняттям напруги, належать:

— заміна стрілкових вузлів;

— замiна контактного проводу, який проходить через перетин;

—  замiна та ремонт перетинів та стрiлкових хрестовин;

— замiна та перекидання троса через контактнi проводи в разі наявностi на мiсцi робiт  одного підйомника;

— замiна пiдсилювальних проводів та проводів живлення, а також замiн їх крiплення у разі закрiплення проводів на металевих опорах;

— замiна несучих тросiв (бiльше одного прогону) у ланцюговiй контактнiй пiдвiсцi;

— замiна вузла сполучення анкерних дiльниць напiвкомпенсованої контактної пiдвiски;

— установка або демонтаж неповоротного кронштейна на металевих опорах;

— установка або виймання опор, розташованих вiд контактного проводу на відстані менш нiж 2 м;

— замiна розвідних пристроїв на мостах;

— регулювання або замiна обладнання контактної мережi та пристроїв СЦБ, якщо вiдстань вiд струмовідних частин до неогороджених заземлених конструкцiй менша 0,6 м;

— замiна та ремонт секцiйних рубильникiв, роз’єднувачiв та комутацiйної апаратури, розмiщеної на висотi менше 3 м;

— пiдвiска контактно-сигнальних проводів довжиною бiльше 80 м;

— робота на пристроях безпосередньо із землi;

— окремi роботи, передбаченi мiсцевими iнструкцiями.

8.2.21 Підготовка робочого місця для виконання робіт iз знятою напругою здійснюється в такій послідовності:

— проведення необхідних відключень та вжиття заходів, що запобігають подачі напруги до мiсця роботи внаслiдок помилкового чи мимовiльного вмикання комутацiйної апаратури або контактних комутацiйних з’єднань;

— вивiшення попереджувалpьних плакатів, знаків безпеки, установлення огорожі;

— перевiрка вiдсутності напруги на струмопровідних частинах;

— накладення заземлення (закоротки) після перевірки відсутності напруги.

8.2.22 Зняття напруги з дiлянки контактної мережi або пристроїв СЦБ може бути виконано вимкненням:

— комутацiйних апаратiв на пiдстанцiї;

— комутацiйних апаратiв, контактно-комутацiйних з’єднань у контактнiй та кабельнiй мережi та пристроях СЦБ.

8.2.23 Зняття напруги (вимкнення) проводиться згiдно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98.

8.2.24 На мiсцi виконання робiт повиннi бути вимкнені струмопровіднi частини плюсового полюса та електричнi лiнiї рiзного призначення, до яких під час виконання робiт не виключене випадкове торкання або наближення на вiдстань менше 0,6 м.

струмопровіднi частини мінусового полюса на мiсцi робiт можуть не вимикатися у разі, якщо вони заземлені переносними заземлювачами або стацiонарними заземлювальними роз’єднувачами при відсутності розриву в електричному ланцюзi мiж мiсцем роботи та заземленням.

Струмопровідні  частини не вимикаються у разі виконання робіт в умовах, які виключають одночасний дотик до струмопровідних частин плюсового полюса і неізольованих від землі конструкцій або до заземлених струмопровідних частин.

8.2.25 Струмопровіднi частини мінусового полюса, якi не вимкнені та не мають розриву ланцюга, але перебувають під напругою, заземленi переносними заземлювачами чи стnbsp;ацiонарними заземлювальними роз’єднувачами, за умовами безпеки робiт на них прирiвнюються до вимкнених та заземлених струмопровідних частин.

8.2.26 На приводах комутp ацiйних апаратiв, а також на основи запобiжникiв пристроїв СЦБ, за допомогою яких може бути подана напруга до мiсця роботи, необхідно вивiшувати плакат «Не включати! Працюють люди».

8.2.27 Невимкнені струмопровіднi частини пристроїв СЦБ, доступнi випадковому доторканню, на час роботи повинні бути огородженi. Тимчасовими огородженнями можуть бути сухі, добре закрiпленi iзолювальні накладки з дерева, мiканiту, гетинаксу, текстолiту, діелектричної гуми тощо.

8.2.28 Перед початком робiт iз зняттям напруги на вимкненій дiлянцi контактної мережi та пристроїв СЦБ необхідно перевiряти вiдсутнiсть напруги.

Перевiрка наявності напруги мiж плюсовими та мінусовими струмопровідними частинами та між струмопровідними частинами і землею проводиться справним вольтметром або іншим покажчиком напруги, який працює за принципом протікання активного струму.

8.2.29 Безпосередньо перед перевiркою наявності напруги вольтметром чи  покажчиком напруги повинна бути перевiрена справнiсть цих приладiв шляхом наближення їх до струмопровідних частин, якi явно перебувають пiд напругою.

У разі вiдсутностi поблизу струмопровідних частин, якi передбачувано перебувають пiд  напругою, або якщо не існує іншої можливостi перевiрити справнiсть вольтметра чи покажчика напруги на мiсцi роботи, дозволяється попередня їх перевiрка в іншому мiсцi.

Якщо перевiрений таким чином вольтметр чи покажчик напруги падав або пiддавався поштовхам та ударам, то застосування його без повторної перевiрки не дозволяється.

Перевiрка справностi вольтметра та покажчика напруги, а також перевiрка наявності напруги проводиться в дiелектричних рукавичках.

8.2.30 Роботи iз зняттям напруги можуть проводитися за умов накладання:

— заземлень на вимкнені струмопровіднi частини;

— закороток та без накладених заземлень та закороток.

Робота на контактнiй мережi тролейбуса повинна проводитися за умови накладання закоротки між плюсовими та мінусовими проводами із заземленням мінусового полюса шляхом вмикання стацiонарного заземлювального роз’єднувача мінусової шини пiдстанцiї.

Під час роботи на контактнiй мережi трамвая та в пристроях СЦБ заземлення накладаються в тих випадках, коли конструкцiя мережi та пристроїв дозволяє виконати це накладання заземлень.

Під час роботи на контактнiй мережi трамвая в мiсцi перетину трамвайних проводів з тролейбусними накладається закоротка мiж контактними проводами трамвайної та тролейбусної мереж.

8.2.31 Закоротка та заземлення накладаються на кожнiй дiлянцi контактної мережi, яка має самостiйне живлення.

Якщо робота не потребує роз’єднання контактного проводу, то закоротка накладається в одному мiсцi дiлянки з боку джерела живлення.

Якщо протягом роботи було проведено роз’єднування контактного проводу, то закоротка повинна бути накладена з обох боків вiд мiсця роз’єднання.

8.2.32 Під час роботи на перетинi або стрiлцi тролейбусної мережi закоротки накладаються на контактнi проводи з обох боків перетину або стрiлки.

8.2.33 Закоротки (заземлення) накладаються на струмопровіднi частини (контактнi проводи), на яких проводиться робота, та на вимкнені струмопровіднi частини,  до яких під час виконання робiт не виключене випадкове торкання або наближення на вiдстань менше 0,6 м.

8.2.34 Накладання та зняття закороток та заземлень повинно виконуватись двома працівниками: один з них повинен бути із складу бригади з групою з електробезпеки не  нижче ІV, другий — не нижче ІІІ.

8.2.35 Накладання закороток або заземлень потрiбно проводити безпосередньо пiсля перевiрки відсутності напруги.

Закоротки або заземлення спочатку приєднують до мінусового проводу або до рейки (у трамвайнiй мережi, перед перевiркою наявності напруги), а потiм накладають на плюсовий провід (струмопровідну  частину).

Зняття закороток або заземлень проводиться у зворотному порядку.

Накладання та зняття закороток виконується з площадок монтажних вишок у дiелектричних рукавичках. Накладання заземлень проводиться за допомогою iзолювальних штанг.

Закрiплення затискачiв та зняття заземлень виконується в дiелектричних рукавичках.

8.2.36 Не дозволяється застосовувати як закоротки або заземлення будь-які проводи, не призначенi з цією метою, а також проводити приєднання закороток та заземлень шляхом скручування.

8.2.37 Комплекти переносних закороток та заземлень повиннi бути пронумерованi та  зберiгатися у вiдведених мiсцях (у цеху, районi, на монтажнiй вишцi).

Спецiальнi мiсця для розвiшування або укладання переносних заземлень та закороток повиннi мати номери згiдно з номером на комплектi та повірені в установленому порядку.

8.2.38 Робота пiд напругою може виконуватися як за усним розпорядженням, так і за нарядом.

Роботи з вирiвнюванням потенцiалiв, а також за умов вимкненого мінусового полюса виконуються за нарядом.

Робота виконується бригадою у складі не менше двох осіб.

8.2.39 Робота з вирiвнюванням потенціалiв проводиться на перетинах трамвайних проводів з тролейбусними, якщо за умови роботи неможливо зняти напругу з контактного проводу трамвая. У цьому разі вимикаються плюсові та мінусові проводи тролейбуса та всi проводи на мiсцi роботи з’єднуються мiж собою закороткою на секцiйному iзоляторi з перемиканням його закороткою.

8.2.40 У разі вимкненого мінусового полюса робота проводиться на пристроях СЦБ, пiдвiшених на пристроях контактної мережi (окрiм опор), коли неможливо зняти напругу з  контактних проводiв.

8.2.41 Під час виконання робіт пiд напругою з вирiвнюванням потенціалiв або під час вимкненого мінусового полюса необхiдно:

— працювати із застосуванням захисних засобiв або стоячи на iзолювальній основi (iзолювальна пiдставка, монтажна площадка автомашини);

— ужити заходів для огородження струмопровідних частин, якi перебувають пiд напругою, а також конструкцiй, що не iзольовані вiд землi і розташовані на вiдстанi менше 0,6 м вiд працюючих;

— працювати в одязi з рукавами, що застебнуті до кисті рук, та в головному уборi.

8.2.42 Працівники, якi виконують роботу на струмопровідних частинах, що перебувають пiд напругою, не повиннi торкатися нi безпосередньо, нi через металевi предмети не iзольованих вiд землi конструкцiй, струмопровідних частин другого полюса, будь-яких проводів iншого призначення, тросiв, а також працівників, які стоять на землi.

8.2.43 Не дозволяється перебувати мiж плюсовими та мінусовими контактними проводами, коли вiдстань до них менше 1,5 м.

8.2.44 Обладнання, матерiали та інструмент дозволяється пiднімати на площадці монтажної вишки за умови, якщо під час пiдйому працівники та предмети, що пiднiмаються, не наблизяться до струмопровідних частин на вiдстань менше 0,6 м.

8.2.45 До початку роботи на натяжному чи пiдвiсному iзоляторах необхiдно перевiрити справнiсть iзоляторiв, які встановлені послiдовно з цим iзолятором.

Перевiрка справностi iзолятора проводиться переносним вольтметром чи покажчиком напруги постійного струму.

Фарфоровi натяжнi та пiдвiснi iзолятори  перевiряються на справнiсть шляхом їх зовнiшнього огляду.

8.2.46 Під час роботи на контактно-сигнальному проводі необхiдно встановлювати закоротку мiж ним та контактними проводами.

8.2.47 Перед виконанням замiни iзоляцiйних деталей мiж контактними проводами тролейбуса в жорсткому пiдвiсi один з проводів повинен бути накритий дiелектричним килимком. Попередньо контактний провід повинен бути звiльнений iз затискача чи пiдвiсу.

8.2.48 Врiзка вставки контактного проводу або контактно-сигнального проводу в лiнiю, яка перебуває пiд напругою, дозволяється в тих випадках, коли довжина вставки не перевищує 60 м у трамвайнiй мережi та 3 м у мережi тролейбуса (під час виконання робiт з однiєї монтажної вишки), а в разі виконання робiт з двох і більше монтажних вишок у мережi тролейбуса допускається врiзка вставки проводу довжиною до одного прольоту.

8.2.49 Роботи, якi виконуються без зняття напруги, подалі від струмопровідних частин, що перебувають пiд напругою, проводяться на елементах контактної мережі, пристроях та спорудах, відокремлених від струмопровідних елементів двома ступенями ізоляції.

8.2.50 Указані роботи на висотi менше 3 м можуть виконуватися одним працівником.

Допуском до роботи є проведення iнструктажу з видачею усного розпорядження.

8.2.51 Роботи в аварійних випадках, а також роботи з усунення несправностi мереж та обладнання, які не можуть бути вiдстроченi, проводяться за усним розпорядженням електродиспетчера.

8.2.52 Відповідальний за виконання робiт керівник пiсля прибуття на мiсце визначає порядок проведення робіт і безпеку їх виконання. У разі необхідності виконання робiт без зняття напруги він органiзовує вiдповiдну пiдготовку до роботи (установлення монтажної вишки, огороджень тощо), пiсля чого допускає бригаду до роботи.

У разі, коли потрiбно зняти напругу, він повiдомляє про це електродиспетчера та за його розпорядженням виконує необхiднi перемикання чи отримує повiдомлення про виконанi вже перемикання, пiсля чого здiйснює допуск бригади до роботи.

8.2.53 Бригада, яка прибула на допомогу вже працюючiй на цій дiльницi іншій бригадi, пiдпорядковується відповідальному керівникові бригади, яка прибула на дiльницю роботи першою.

Якщо на дільницю робiт прибуває спеціально призначений працівник інженерно-технічного персоналу, який має оперативнi права, то він перебирає на себе права вiдповiдального керiвника.

8.2.54 Дозволяється замiна пiд напругою окремих деталей та частин перетину схiдних та керованих стрiлок контактної мережi тролейбуса, а також поворотних кронштейнiв.

Перелiк деталей перетинів, східних та керованих стрiлок контактної мережi тролейбуса, замiна яких допускається пiд напругою, а також iнструкцiя з виконання таких робiт затверджується керівником електрогосподарства.

 

 

8.3 Вимоги безпеки під час технічного обслуговування і ремонту контактної  мережі, пристроїв СЦБ та зв’язку, які виконуються на висоті

 

8.3.1 До робiт на висотi належать усi роботи, якi виконуються на висотi понад 1,3 м згідно з ДНАОП 1.1.10-1.04-01.

8.3.2 Верхолазними вважаються роботи, які виконуються на висоті понад 5 м від поверхні землі, перекриття або робочого настилу і основним засобом, що запобігає падінню працівників з висоти, є запобіжний пояс.

8.3.3 Електромонтажні роботи на висоті повинні виконуватися відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт на висоті, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України   від    05.06.2001  № 254,  зареєстрованої  в  Міністерстві юстиції України 20.07.2001  за № 618/5809  (ДНАОП 0.00-5.26-01).

8.3.4 Роботи на контактних мережах, пристроях СЦБ та зв`язку, які проводяться з площадок підйомників, що мають спеціальне огородження, роботами на висоті не вважаються.

8.3.5 До робіт на висоті і верхолазних робіт допускаються працівники, стан здоров`я яких відповідає медичним вимогам, установленим для даних видів робіт згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94.

Працівники, які виконують верхолазні роботи, повинні мати відповідний запис у посвідченні про перевірку знань з охорони праці.

До одноосібного виконання верхолазних робіт допускаються працівники віком не молодше 18 років, які мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і кваліфікаційний розряд не нижче четвертого.

Працівники, які вперше допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року повинні проходити стажування під безпосереднім наглядом досвідчених спеціалістів, призначених наказом керівника електрогосподарства.

Працівники мають бути навчені безпеці праці до початку виконання верхолазних робіт.

8.3.6 Драбини, риштування, примости, кігті, лази тощо, які застосовуються для виконання робіт на висоті і верхолазних робіт, повинні бути сертифіковані, а також відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП 0.00-5.24-01.

8.3.7 Роботи на висоті та верхолазні кваліфікуються як роботи з підвищеною небезпекою і повинні виконуватися за нарядом-допуском, визначеним у додатку 2 до Правил.

 

 

8.4 Вимоги безпеки під час технічного обслуговування і ремонту контактної мережі, пристроїв СЦБ та зв’язку із застосуванням монтажних пристроїв

 

8.4.1 Роботи із застосуванням монтажних пристроїв (підйомників, драбин тощо), які виконуються в електроустановках (ВРУ, охоронних зонах ПЛ), слід проводити згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.03-02, ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 0.00-5.24-01 та  ДНАОП 0.00-1.21-98.

Роботи із застосуванням підйомників слід виконувати згідно з НПАОП 0.00-1.36-03.

Роботи із застосуванням будівельних машин і механізмів в охоронній зоні високовольтних ліній (ПЛ, КЛ) слід виконувати згідно з ГОСТ 12.1.013-78.

8.4.2 Під час робіт з підйомників на трамвайних колiях уночi або в туманi, а також у мiсцях з обмеженою видимiстю незалежно вiд наявностi свiтлових сигналiв на підйомниках необхiдно додатково виставляти переносний лiхтар червоного кольору:

— за 25 м вiд мiсця робiт – на горизонтальній ділянці колiї або на пiдйомi;

— на 30 м – на спуску;

— перед початком кривої – у разі роботи на криволiнiйнiй дiльниці колiї за умов обмеження видимості.

8.4.3 Мiсце розкатування та пiдйому контактного проводу вздовж вулицi необхiдно огороджувати з в’їзного та виїзного боків у напрямку руху транспортних засобів на вiдстанi 2 м вiд дiлянки робiт штахетними бар’єрами на всю ширину смуги робiт. Додатково перед огородженням назустрiч напрямку руху на вiдстанi 10 м вiд огородження встановлюється переносний попереджувальний знак.

У зонi робiт, де контактний провід чи трос перебувають на землi або на висотi менше 4 м, штахетні бар’єри встановлюються через кожнi 30-50 м, а також на перетинах та в мiсцях виїздiв у зону робiт iз дворiв, мiсцевих проїздiв тощо.

8.4.4 У разі перекидання з підйомників контактних проводів або тросiв через вулицю огороджувати мiсце роботи не потрiбно, якщо провід або трос не опускатиметься над  проїзною частиною вулицi нижче 4 м.

Під час опускання проводу або тросу нижче зазначеної висоти необхiдно огороджувати  зону робiт штахетними бар’єрами або виставляти перед мiсцем проведення робiт сигнальника.

8.4.5 Під час проведення робiт у транспортних тунелях необхiдно огородити зону робiт шляхом установлення:

— попереджувального дорожнього знака – на вiдстанi не менш як 40 м вiд в’їзду  в тунель;

— бар’єра або щита – на вiдстанi 2 м перед мiсцем роботи.

8.4.6 Мiсце роботи, яка виконується з драбини, необхідно огородити бар’єрами або сигнальним шнуром з кольоровими прапорцями (сигнальною стрiчкою).

Під час робіт з драбин на трамвайних колiях мiсце робiт повинно бути огороджено бар’єрами, установленими за 2 м вiд мiсця роботи, та додатково переносним попереджувальним дорожнім знаком, установленим за 12 м перед бар’єром назустрiч напрямку руху трамвайного вагона.

8.4.7 Під час виконання робіт на контактній мережi або пристроях СЦБ з використанням підйомників або драбин чисельність бригади повинна бути не менше 2 осіб (не рахуючи водія).

8.4.8 Вiдповiдальним за справний стан підйомника  протягом його роботи на лiнiї є водiй. Перед виїздом на лiнiю водiй зобов’язаний перевiрити дiю пiдйомного та гальмівного механiзмiв самохідного підйомника, справність драбини.

8.4.9 Керівник робіт, який дає команду на переміщення підйомника, повинен перебувати на його площадці або на проїзній частині вулиці у визначеній зоні робіт.

Керівник робіт повинен використовувати підйомник як прикриття вiд наїзду транспортних засобів, що проходять мимо.

8.4.10 Керівник робіт, який подає команду на рух підйомника з працівниками, що перебувають на площадці підйомника, повинен стежити за рухом підйомника та попереджувати працівників про наближення до тросiв,  контактних проводів, проводів електричних лiній, лiнiй зв’язку тощо.

Працівники, якi перебувають на площадці підйомника, повиннi стояти в переднiй її частинi обличчям у напрямку його руху.

8.4.11 Рух підйомника з працівниками на його площадці та транспортних засобів на ділянки робіт не дозволяється, якщо:

— їхня швидкiсть перевищує 5 км/год;

— не виключена можливiсть дотику до проводів контактної мережi, тросiв та iнших перепон;

— потрібно переїжджати через бортовi камені, вiдкритi рейки трамвайних колiй тощо.

8.4.12 З телескопiчних вишок дозволяється виконувати роботи на елементах контактної мережi, якi не перебувають пiд напругою.

Дозволяється з телескопiчних вишок, обладнаних ізольованою площадкою, виконувати оперативнi переключення та роботу в пристроях СЦБ і зв’язку,  якi перебувають пiд напругою до 1000 В, за умови застосування запобiжних засобiв (дiелектричних рукавичок, дiелектричних килимків тощо).

8.4.13 Натяг елементiв контактної мережi необхiдно виконувати з використанням монтажних натяжних засобів. Передавати зусилля на площадку підйомника не дозволяється.

8.4.14 Не дозволяється виконувати роботи з монтажних пристроїв, якщо:

— швидкiсть вiтру перевищує 10 м/сек;

— не справнi блокувальнi пристрої;

— немає додаткових опор, передбачених конструкцією;

— не справна або вiдсутня iзоляцiя площадки підйомників.

8.4.15 Під час виконання робiт з лейтера одна з колiсних пар повинна бути загальмована.

8.4.16 Під час виконання робіт з переносними приставними драбинами слід дотримуватись вимог, викладених у ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП 0.00-5.24-01.

8.4.17 Не дозволяється виконувати роботу з драбини:

— приставленої до контактного проводу або до гнучких поперечок контактної мережi, крім випадків роботи на трамвайних лініях з незамощеними коліями, де неможливий проїзд підйомників.

У цьому разі верх драбини повинен виступати над контактним проводом на 1,0 -1,5 м ;

— з використанням механізованого, пневматичного або електричного інструмента;

— у разі натягу проводів, тросів;

— водночас двом особам.

 

 

8.5 Вимоги безпеки під час установлення та демонтажу опор

 

8.5.1 Роботи з установлення та демонтажу опор, проведення всіх видів земляних робіт для котлованів, опор контактної мережі необхідно виконувати з урахуванням вимог СНиП ІІІ-4-80.

8.5.2 Підготовка котлованів під опори проводиться за розпорядженням керівника робіт, який має групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

Установлення та демонтаж залiзобетонних, металевих або дерев`яних опор повинні проводитися за допомогою вантажопідіймальних механізмів.

8.5.3 Закрiплення опори в rрунтi повинно здійснюватися негайно пiсля її монтажу.

У разі, коли закрiплення опори в rрунтi не закiнчене, її необхiдно закрiпити допомiжними пристроями та поставити огорожу.

8.5.4 Роботу на нововстановленiй опорi, яка остаточно не закрiплена в грунтi,  дозволяється проводити тiльки з площадки підйомника.

На опорах, закрiплених у грунтi, дозволяється проводити роботи з приставної драбини або безпосередньо на опорах.

8.5.5 Під час роботи на опорах необхідно надiйно обпиратися на обидва кiгтi та додатково закріплюватися запобiжним поясом до опори.

8.5.6 Пiд час роботи на опорах вiдстань вiд працюючих, ремонтної оснастки та iнструмента до неогороджених частин, якi перебувають пiд напругою, повинна бути не менше 0,6 м.

 

 

8.6 Вимоги безпеки під час виконаня робіт на контактних проводах та тросових системах

 

8.6.1 Виконання робiт на контактних проводах та тросових системах під час розбирання стиків, розрізування стального проводу та натягнених елементів контактної мережі із стального каната або проводу повинно гарантувати безпеку вiд можливих ударiв унаслiдок виникнення у цьому випадку перепадів натягу в мережi.

Натягнутi елементи звiльнюються вiд навантаження за допомогою лебiдки або iнших пристроїв, прикрiплених до елементів мережi з обох боків вiд мiсця розриву.

8.6.2 Пiдтягувати та розпускати температурні гвинти дозволяється без попереднього  установлення запобіжних пристроїв, якщо в конструкцiї гвинта є запобiжний трос.

У разі вiдсутностi запобiжного тросу, а також пiдтягування або розпускання натяжних муфт, установлених у поперечинах, застосування запобіжних натяжних пристроїв обов’язкове.

8.6.3 Монтажнi затискачі необхiдно встановлювати на дріт, трос або контактний провід таким чином, щоб вони були посерединi затискача вздовж  його довгої грані.

Пiсля утворення попереднього натягу дроту, тросу або контактного проводу гвинти затискачів необхідно додатково затягнути.

Ослаблювати натяжні пристрої слiд повільно, контролюючи стан змонтованих елементiв.

8.6.4 Під час виконання робiт на криволiнiйній дiлянцi контактної мережi площадка підйомника та персонал повиннi перебувати зовні  кривої.

Виконувати роботи на криволiнiйних дiлянках контактної мережi з розмiщенням площадки підйомника та працівників усередині кривої, у зонi спрямлення контактних  проводів  дозволяється пiсля попереднього огляду виконавцем робiт тросiв та арматури зовні кривої за умови додаткового закріплення внутрішнього контактного проводу монтажним пристосуванням, установленим на трос із зовнішнього  боку кривої.

Під час виконання робіт на криволінійній ділянці на контактних проводах або поблизу них працівники повинні бути розміщені  із зовнішнього боку кривої або під проводами.

8.6.5 Під час виконання ремонтно-монтажних робiт на комбiнованих системах пiдвiски (трикутники, трапецiї, повiтрянi кiльця) трос та провід завжди повиннi бути над працівниками.

Натяг систем, з’єднаниx у повiтрянi кiльця, необхiдно здiйснювати на найбiльш навантажених поперечинах.

8.6.6 Під час заготовлювання поперечин забороняється розмотувати провід або трос поперек проїжджої частини вулицi.

Якщо поперечини планується підвішувати через деякий час пiсля їхньої заготiвлi, то провід чи трос повиннi бути змотанi в бухти, зв’язанi та пiдвiшенi на висотi  не нижче 2,5 м вiд землi або прибранi так, щоб не заважати рухові пiшоходів.

8.6.7 Перекидати троси або проводи через контактнi проводи, якi перебувають пiд напругою, дозволяється за наявностi двох або бiльше підйомників. У цьому випадку трос чи провід необхiдно за допомогою мотузки поступово перетягувати з однієї площадки підйомника на iншу, не допускаючи доторкання троса чи проводу до елементів контактної мережi, якi перебувають пiд напругою.

8.6.8 За умов поперечної відстанi мiж контактними проводами рiзних напрямкiв руху електротранспорту 30 м та бiльше перекидання тросiв або проводів через контактнi  проводи, що  перебувають пiд напругою, необхідно виконувати з трьох площадок підйомників або двома заходами — спочатку через одну групу проводів, а потiм через другу.

8.6.9 Під час перекидання контактного проводу або тросу через контактнi проводи, якi перебувають пiд напругою, або проводи іншого призначення, а також через дiючi тросовi та  проводові системи персонал, який розміщений на землi, повинен працювати в дiелектричних рукавичках та дiелектричних галошах (ботах).

8.6.10 Не дозволяється пiд час грози працювати на контактнiй мережi та приєднаних до неї пристроях СЦБ і зв’язку.

 

 

8.7 Вимоги безпеки під час обслуговування інших пристроїв та приладів, що приєднані до контактної мережі

 

8.7.1 До контактної мережi можуть бути приєднанi пристрої та прилади постiйно або тимчасово, випробувальнi стенди, двигуни та iнше обладнання депо та ремонтних майстерень, пристрої та прилади допомiжного призначення (освiтлювальнi прилади для виконання робiт з ремонту трамвайних колiй тощо), конструкцію яких та спосiб приєднання необхідно узгоджувати з електрогосподарством.

8.7.2 Обслуговування цих пристроїв та приладiв здiйснюється працівниками пiдприємства, у яких вони перебувають на балансi.

8.7.3 Інструкцiї з обслуговування цих пристроїв та приладiв повиннi бути узгодженi з пiдроздiлом, який вiдповiдає за експлуатацiю контактної мережi.

 

 

8.8 Вимоги безпеки під час виконання робіт на електрифікованих стрілках та світлосигнальних пристроях

 

8.8.1 Під час виконання робiт на електрифiкованих стрiлках та  світлосигнальних пристроях  працівники повинні розташовуватися  обличчям назустрiч напрямку руху транспортних засобів.

8.8.2 Не дозволяється залишати без догляду вiдкриту коробку приводу переводу вістряків стрілок, вiдкритi шафи переключення, релейнi сигнальнi та блокувальні шафи або пульти управління.

8.8.3 Роботи з ремонту приводів переводу вістряків стрілок повиннi виконуватися із зняттям напруги.

8.8.4 Роботи на обладнанні та приводах переводу вістряків стрілок, які підключаються до мінусового полюса, повинні виконуватися із зняттям напруги.

8.8.5 Замiну ламп розжарювання в сигнальних пристроях дозволяється виконувати з площадки підйомника без зняття напруги.

 

 

8.9 Вимоги безпеки під час виконання робіт на повітряних лініях зв`язку

 

8.9.1 Перед початком роботи на повітряних лініях зв`язку їх необхідно перевірити відповідно до вимог Правил безпеки під час робіт на повітряних лініях зв’язку і проводового мовлення, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 11.05.98 № 83 (ДНАОП 5.2.30-1.06-98), та цих Правил.

8.9.2 Під час пiдвішування кабелю зв’язку над проводами електроосвiтлювальної мережi, а також над проводами контактної мережi трамвая чи тролейбуса усi допомiжнi роботи слiд  виконувати на землi.

 

 

8.10 Вимоги безпеки під час проведення вимірювань

 

8.10.1 Під час проведення перевiрки наявностi або вiдсутностi напруги в електроустановках та мережах постiйного струму напругою до 1000 В застосовуються покажчики (індикатори) напруги або переноснi вольтметри.

8.10.2 Переносний покажчик напруги або вольтметр повинні міститися у футлярi або в кожусi з iзоляційного матерiалу.

Кожух та приєднання проводiв повиннi бути виконанi таким чином, щоб виключалася можливість випадкового торкання до струмопровідних частин.

8.10.3 Користуватися покажчиком напруги персоналу дозволяється за умови наявності групи з електробезпеки не нижче IV.

8.10.4 Замiри напруги та габаритiв контактної мережi можуть виконуватися  безпосередньо з землi за допомогою спецiальних вимiрювальних штанг.

Перед проведенням вимiрiв із застосуванням штанг необхiдно впевнитися у їхній справностi.

8.10.5 Замiри напруги із застосуванням вимiрювальних штанг необхiдно здiйснювати двом особам, з яких одна виконує замiри, а друга створює безпечні умови роботи, особливо під час проїзду транспортних засобів.

Під час виконання вимiрiв на контактнiй мережi працівники повинні розміщуватися обличчям назустрiч напрямку руху транспортних засобів. Один iз працівників, що здійснює замір, повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а другий — не нижче ІІІ.

8.10.6 Під час навiшування штанг на контактнi проводи необхiдно стежити, щоб гачком штанги випадково не замкнути контактний провід з кронштейном або iншими металевими частинами пiдтримувальних конструкцiй.

8.10.7 Включення вимiрювальних приладiв необхiдно виконувати в такiй послiдовностi:

— приєднуються проводи до вимiрювального приладу;

— приєднується штанга до рейки, заземленого елемента обладнання або до мінусового контактного проводу;

— штанга приєднується до контактного проводу з плюсовим потенціалом, до проводу чи тросу, на яких вимiрюється напруга.

Вiдключення вимiрювальних приладів повинно виконуватися у зворотному порядку.

8.10.8 Не дозволяється виконувати роботи з вимiрювальними штангами під час грози, снiгопаду, у туманi чи під дощем.

8.10.9 Вимiрювання опору iзоляцiї мегаомметром здiйснюється двома працівниками, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV, а другий – не нижче ІІІ.

8.10.10 Опір iзоляцiї будь-якої частини електроустановки мегаомметром може вимірюватись тiльки за умови її повного знеструмлення. Перед заміром працівник, що його здійснює, повинен особисто впевнитися, що ця вимога виконана та робоче мiсце пiдготовлене.

8.10.11 Перед початком вимiрювань опору ізоляцiї мегаомметром необхідно впевнитися у вiдсутностi працівників, якi працюють на випробувальнiй частинi електроустановки або мережi, та забДо одноосібного виконання верхолазних робіт допускаються працівники віком не молодше 18 років, які мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і кваліфікаційний розряд не нижче четвертого.ороняти наближатися до струмопровiдних частин працівникам, близько розташованим до електроустановки.

 

Голова Департаменту промислової безпеки,

охорони праці та гірничого нагляду                                                М.В. Саварин

 

                                                                                                                 

 

 

                                                                                                                      Додаток 1

                                                                                до п. 8.1.2 Правил охорони праці на міському електричному транспорті                                      

 

НАРЯД-ДОПУСК

на виконання робіт в електроустановках

 

Підприємство ________________________________________________________

 

Підрозділ ____________________________________________________________

 

Керівнику робіт (спостерігачу) __________________________________________

(посада, ПІБ, група з електробезпеки)

допускачеві __________________________________________________________

(посада, ПІБ, група з електробезпеки)

з членами бригади ____________________________________________________

(посада, ПІБ, група з електробезпеки)

___________________________________________________________

(посада, ПІБ, група з електробезпеки)

доручається ____________________________________________________

 

Роботу почати:      ________________          ______________

(дата)                             (час)

Роботу закінчити:       ________________          ______________

(дата)                             (час)

 

 

 

 

Таблиця 1. Заходи з підготовки робочих місць (перерахувати всі

робочі місця)

 

Найменування електроустановок, у яких необхідно провести вимкнення та установити заземлення

Що повинно бути вимкнено та де заземлено

1

2

 

Окремі вказівки ___________________________________________________

__________________________________________________

Наряд видав:       ________________          ______________

(дата)                             (час)

___________________________________________________________

(посада, ПІБ, група з електробезпеки)

 

____________________

(підпис)

М.П.

 

Наряд продовжив до:       ________________          ______________

(дата)                             (час)

___________________________________________________________

(посада, ПІБ, група з електробезпеки)

 

____________________

(підпис)

М.П.

 

 

        Таблиця 2. Дозвіл на підготовку робочих місць та на допуск

 

Дозвіл на підготовку робочих місць та на допуск видав (посада, ПІБ та підпис) (перерахувати всі робочі місця)

             Дата, час

Підпис працівника, який отримав дозвіл на підготовку робочих місць та на допуск

1

2

3

Робочі місця підготовлені.

Під напругою залишились ____________________________________________

___________________________________________________________________

Допускач  ________________________________________________________

(підпис, ПІБ)

Керівник робіт (спостерігач) _________________________________________

(підпис, ПІБ)

 

Таблиця 3. Інструктаж членів бригади (цільовий) під час

первинного допуску

 

Члени бригади (ПІБ)

Підписи осіб, що пройшли інструктаж

 

Підписи осіб, які провели інструктаж:

 

Допускач ________________________________________________________

(посада, ПІБ)

Керівник робіт (спостерігач) __________________________________________

(посада, ПІБ)

Таблиця 4. Щоденний допуск до роботи та її закінчення

Бригада проінструктована та допущена

на робоче місце

Робота закінчена, бригада виведена

Назва

Підписи

підпис

робочого

місця

Дата,

час

допускача

керівника робіт (спостерігача)

дата,

час

керівника

робіт (спостерігача)

1

2

3

4

5

6

 

Таблиця 5. Зміни у складі бригади

Виключений із бригади (ПІБ, група (словами)

Включений у бригаду (ПІБ, група (словами)

Дата, час

Дозволив (підпис)

1

2

3

4

 

Робота повністю закінчена, бригада виведена; заземлення, що встановлені бригадою, зняті, повідомлено (кому) ____________________________________

____________________________________________________________________

(посада, підпис)

_________________                                        ____________________

(дата)                                                                      (час)

Керівник робіт (спостерігач) _____________________

(підпис)

 

Голова Департаменту промислової безпеки,

охорони праці та гірничого нагляду                                                М.В. Саварин

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                   Додаток 2

                                                                                   до п. 8.3.7 Правил охорони праці на міському електричному транспорті

НАРЯД — ДОПУСК  № ____

НА ВИКОНАННЯ РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ неБЕЗПЕКИ

 

1. Підприємство, структурний підрозділ ___________________________________

_____________________________________________________________________

 

2. Виданий  “____” ________________ 200 __ року

3. Відповідальному виконавцю робіт _____________________________________

(прізвище та ініціали)

4. Бригадою у складі __________осіб доручається _________________________

_____________________________________________________________________

(найменування робіт, місце проведення)

5. Необхідне для проведення робіт:

матеріал ______________________________________________________

інструменти _____________________________________________________

захисні засоби ________________________________________________

6. Під час підготовки та виконання робіт необхідно забезпечити такі заходи безпеки:________________________________________________________________

(перераховуються основні заходи)

7.Особливі  умови ____________________________________________________

8. Початок роботи  ______________               _______________

(час)                                      (дата)

Закінчення роботи ______________               _______________

(час)                                      (дата)

Режим роботи ______________________________________________________

(одно-, дво-, тризмінний)

9. Відповідальним керівником робіт призначається _________________________

 

(посада, ПІБ)

10. Наряд-допуск видав _________________________________________________

 

(посада, ПІБ)

11. Інструктаж пройшли члени бригади:

Прізвище, ім`я,

по батькові

Професія,

розряд

Дата

Підпис особи, що

пройшла інструктаж

12. Робоче місце та умови праці перевірені. Заходи безпеки, приведені у наряд-допуску забезпечені.

Відповідальний керівник робіт ____________________________________

(підпис, дата)

Відповідальний виконавець робіт __________________________________

(підпис, дата)

13. Роботи закінчені, робочі місця перевірені (матеріал, інструменти та інше прибрані), люди виведені.

Наряд закритий ______________               _______________

(час)                                      (дата)

Відповідальний виконавець робіт ______________________________

(підпис, дата)

 

Голова Департаменту промислової безпеки,

охорони праці та гірничого нагляду                                             М.В. Саварин

 

p

/tr(прізвище та ініціали)/p

Зміни у складі бригади

 

Залиште коментар:



пять + = 10